УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Замах на Зеленського, Буданова та Малюка: хто, як і чому міг готувати злочин

3 хвилини
209,0 т.
Замах на Зеленського, Буданова та Малюка: хто, як і чому міг готувати злочин

7 травня Служба безпеки України заявила про спробу замаху на президента України Володимира Зеленського, главу СБУ Василя Малюка, очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова та інших високопосадовців. Організацією злочину займалася 5-та служба ФСБ РФ. Було затримано двох співробітників Управління державної охорони (УДО), яких звинувачують у передачі ворогу секретної інформації.

В СБУ припускають, що цей теракт мав стати "подарунком" кремлівському диктатору Володимиру Путіну до його чергової "інавгурації".

Чому спроба замаху стала можливою і завдяки чому вдалося їй запобігти? Як міг відбуватися контакт між замовниками та потенційними виконавцями злочину? Як зазвичай вербують агентів російських спецслужб в українських силових структурах і які заходи вживаються, аби не допустити цього?

Докладніше про це – в матеріалі OBOZ.UA.

Зловмисників хтось здав?

Ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак у коментарі OBOZ.UA припускає, що успішна операція СБУ стала можливою завдяки тому, що в злочинній групі був той, хто "зсередини здавав інформацію". Така людина могла повідомляти про переміщення, плани, місця зберігання вибухівки тощо. "Це все було під контролем зсередини", – сказав він.

На думку експерта, багато що свідчить про те, що замах справді планувався.

"Це не просто бравада, вони дійсно діяли. Можливо, працювали навіть не один тиждень, а місяць чи більше, намагаючись усе це задокументувати. Є листування, аудіоперехоплення розмов із куратором з ФСБ тощо", – заявив Ступак.

Зрадник міг вивідувати інформацію, ставлячи непрямі запитання колегам

За яких обставин співробітники українських спецслужб можуть стати агентами ворога? У чому може полягати їхня мотивація? Про жодну співпрацю "за ідею" не йдеться, переконаний експерт з питань державної безпеки, генерал-майор СБУ Василь Вовк. За його словами, є певні "вербувальні ситуації", якими може скористатися ворог. До прикладу, це компромат чи близькі, котрі проживають у Росії.

Втім, можливо, що на зраду співробітника СБУ, який готував замах на перших осіб держави, спонукали не гроші, не компромат і не родичі в РФ, а жага помсти, припустив Ступак. "Людина, котру було затримано, раніше очолювала підрозділ в УДО, який безпосередньо займався відрядженнями президента по Україні. Більш як рік він не був на посаді. Тут могли навіть не гроші спрацювати, а образа за те, що його скинули з посади. Він, можливо, хотів помсти", – припустив експерт.

Іван Ступак додає: 3 тисячі доларів на місяць, які, за словами обвинувачуваного, йому могли платити російські куратори, напевно не були головним мотивом, адже йдеться про "дуже забезпечену людину" – "в його родини декілька автівок, він має приватний заміський будинок тощо".

Як суто технічно людина, котра пішла з посади, могла й надалі отримувати секретну інформацію про переміщення перших осіб? "Його не було звільнено, людина була в розпорядженні. Він ходив на роботу, намагався знайти собі нове місце, питав, мовляв, що у вас для мене є, тощо. На додачу він мав авторитет і повагу серед рядових співробітників", – пояснив Ступак.

При цьому зрадник міг застосовувати метод отримання інформації, що називається вивідуванням, коли ставляться непрямі запитання, з яких можна дізнатися про щось важливе опосередковано. Це могло відбуватися під час спілкування з колегами в курилці.

Що робити далі? "Перетрусити" усіх

Як не допустити повторних спроб замаху? Для початку – "прогнати людей через поліграф", пропонує Ступак.

"Звісно, поліграф – це не доказ, але це певний компас, який може показати слабкі місця в людях, – пояснив він. – Думаю, СБУ зараз буде перетрушувати всю цю установу на зв’язки, аналізувати телефонні розмови, контакти, з ким спілкувався кожен співробітник останніми тижнями, місяцями тощо".

Напевно, знадобляться й сильні кадрові рішення в структурі СБУ, додав він. Експерт припускає, що можуть звільнити когось із вищого керівництва відомства.

Василь Вовк додає, що періодичний контроль усіх співробітників спецслужб – майже рутинна справа. "До всіх спецслужбістів періодично застосовується контроль. Аудіоконтроль, відеоконтроль, перевірка способу життя. Для цього є органи внутрішньої безпеки. Цей контроль існує навіть щодо простих працівників СБУ", – розповів він.

Вовк зазначив, що існує безліч інших шляхів обміну інформацією, окрім телефону. Зокрема, це закладки та шифрування. Проте, якщо співробітник уже потрапив "під ковпак", усі його дії будуть ретельно відстежуватись.