Зброя перемоги для України – чого чекати від зустрічі в Рамштайні 20 січня
На 20 січня цього року запланована чергова зустріч представників урядів та військових відомств у форматі "Рамштайн", учасниками якої є країни НАТО та їхні союзники. На тлі даних про підготовку Росією другої хвилі мобілізації очікування від майбутнього "Рамштайну" в Україні вельми високі, адже наш супротивник продовжує воєнну ескалацію, відмовляючись від дипломатичних шляхів припинення війни.
Варто зазначити, що формат "Рамштайну" достатньо чітко визначає контури антипутінської коаліції, однак вона ще далеко не дотягує до антигітлерівської в Другу світову війну, де всі учасники об’єднали зусилля і дійсно воювали проти німецького нацизму. Однак навіть у цьому форматі Україна змогла максимально ефективно використовувати ту військову техніку, спорядження і боєприпаси, які надавались нам з моменту першої зустрічі у квітні 2022 року.
2023 рік – політичні бар’єри на передачу західної бронетехніки поступово долаються
Проте перший "Рамштайн" у новому 2023 році сповнений багатьох сподівань на якісно новий рівень військової підтримки України. На тлі інформації про відставку міністра оборони Німеччини, чия діяльність на посту виявилась абсолютно неефективною, що значно гальмувало надання допомоги Україні, можна очікувати, що німецький уряд зможе подолати політичний бар’єр у наданні важкої бронетехніки. Протягом останніх тижнів про надання колісних легких танків AMX-10RC заявила Франція, про готовність надавати танки Leopard висловились Польща та Фінляндія, а на днях про передачу танків Challenger 2 заявила Велика Британія. Все стало відповіддю на багатомісячні заяви німецького уряду, який погоджувався надавати свої танки тільки після аналогічних рішень (надання танків західного виробництва) з боку інших країн НАТО. Також до позитивних зрушень можна віднести довгоочікувану згоду на передачу західних зразків БМП, першими з яких стали американські Bradley та німецькі Marder.
Перехід на бронетехніку західного зразка як новий етап переозброєння України
Отже, на які нові типи озброєнь може реально очікувати Україна? По-перше, низка європейських країн розширили лінійку БМП і надали Україні ті зразки, яких у НАТО найбільша кількість. До них насамперед належать, окрім згаданих вже Bradley і Marder, французькі VBCI й AMX-10P, шведські CV90, німецькі колісні Boxer, фінські Patria або їх польська модифікація Rosomak, а також італійські Freccia і Dardo. Це все має перетворити численні піхотні підрозділи України на справжні механізовані частини, наближені до зразків НАТО. По-друге, довга дискусія про танки західного зразка має успішно завершитись їх наданням, що є запорукою посилення сухопутної міці української армії. По-третє, продовження і розширення надання Україні артилерійських систем і боєприпасів, а також зенітного озброєння, включаючи як найновіші системи ППО, так і ті, до яких є достатньо багато ракет для поповнення боєкомплекту. Крім того, інформація про можливе надання Британією штурмових гелікоптерів Apache може дати зелене світло на аналогічні постачання з інших країн.
Зброя перемоги або що насправді необхідно Україні саме зараз?
Однак що насправді зараз дійсно потрібно Україні? На жаль, західні країни із певним запізненням реагують на військові потреби України, надаючи техніку, яка була потрібна "ще вчора". Наразі наша держава має дві основні загрози – ракетні удари стратегічною авіацією та морськими носіями, які завдають жахливих втрат цивільному населенню та критичній інфраструктурі. Друге – це майбутня хвиля російської мобілізації, яка може значно збільшити кількість живої сили супротивника на фронті, тому саме ці загрози мають стати основною точкою докладання зусиль західних союзників. Для відбиття ракетної загрози нам потрібно не тільки нарощення сил ППО, а й передача західних літаків, які значно розширять радіус захисту української території.
Також необхідно боротись із самими ракетними носіями російської армії, що потребує появи в України далекобійних сил і засобів, які будуть здатні вражати ворожі аеродроми та військово-морські бази або окремі ракетні кораблі в морі. Такими засобами можуть бути насамперед велика кількість безпілотників-камікадзе на кшталт іранських, якими можна буде вражати військові об’єкти в глибині Російської Федерації. У другому випадку із неминучим збільшенням кількісного складу російських окупаційних військ можуть ефективно боротися тактичними ракетами ATACMS, якими можна повністю перебити логістику і скупчення живої сили супротивника як на лінії фронту, так і в глибокому тилу. В комплексі із постачанням західної бронетехніки та артилерії розширення дальності зон ураження українськими військовими має сприяти скорішому та успішному звільненню українських територій.