Відео дня
Блог | Знищення ППО в Криму відкриває ЗСУ нові можливості
З кінця квітня Сили оборони України завдають систематичних ударів по російській ППО на території Криму. Переважно за допомогою балістичних ракет комплексу ATACMS знищено десятки пускових установок, РЛС та транспортно-зарядних машин. Особливо постраждала від цього 31 дивізія ППО, але в рамках вибивання російської протиповітряної оборони варто розглядати також удар по радіолокаційному комплексу на горі Ай-Петрі та аеродрому Бельбек, де було знищено два перехоплювачі МіГ-31 – спеціально розробленого винищувача для ведення протиповітряної оборони.
Тим не менш, Росія все ще зберігає високу концентрацію ППО на півострові, про що свідчить, наприклад, збиття касетного ATACMS прямо на пляж з відпочиваючими в Учкуївці 24 червня. Як так виходить, що зазнавши відчутних, підтверджених втрат у ППО, РФ зберігає можливості контролю над повітряним простором півострова і навіть може дедалі ефективніше збивати американську балістику? Імовірною відповіддю на це питання може бути передислокація додаткових батарей та дивізіонів ППО до Криму з інших регіонів. Зокрема, представники української розвідки повідомляли, що до Криму було перекинуто новітню ЗРК С-500. Цікаво, що немає достовірних відомостей про можливості комплексу, його зовнішній вигляд та про його серійне виробництво. Така собі Армата зі світу ППО. Ще перед початком повномасштабного вторгнення росіяни хизувалися постачанням першого бригадного комплекту С-500 до 15-ї армії ВКС особливого призначення, що теж не зовсім зрозуміло. У яку бригаду, який підрозділ цієї армії міг бути передано С-500, при тому що до складу 15 армії входять лише центри розвідки космічної обстановки, попередження про ракетний напад та випробувальний центр. Теоретично, якщо і не С-500, то для боротьби з ATACMS до Криму могли бути перекинуті С-350, С-300В4 або новітній Абакан, що перебуває на випробуваннях. Втім, могли бути і перекинуті звичайні С-400, але перезаряджені на ракети 9М96М, які, нібито, більш ефективні проти балістики за рахунок більш досконалої ГСН і газодинамічних рулів, але мають меншу дальність (це частково пояснило б збиття ракети прям над пляжем в Учкуєвці).
Склалася така ситуація, що російське військово-політичне керівництво закидає Крим комплексами ППО як умовний Часів Яр своїми м'ясними штурмами піхоти на мотоциклах. І росіяни не можуть від цього відмовитись, бо чудово розуміють наслідки відсутності щільного покриття Криму ППО далекого радіусу. Незабаром в Україну прибудуть винищувачі F-16, оснащені ефективнішими радарами та далекобійними ракетами повітря-повітря AIM-120. Це дасть змогу відтіснити російські бомбардувальники та частково відтіснити винищувачі. Більш того, F-16 можуть ефективніше застосовувати протирадіолокаційніAGM-88 HARM, ніж радянські винищувачі, а саме самостійно знаходити і вражати комплекси РЛС і ППО противника. Це, у свою чергу, дозволить проредити вже ППО малого та середнього радіусу дії. AGM-88 наводиться на активне випромінювання РЛС, і якщо її удар по дивізіону С-300 виведе його з ладу до заміни РЛС, то удар по Тору або Панцирю знищить комплекс безповоротно.
ЗСУ зможуть завоювати панування у повітрі, спершу над Лівим берегом Херсонщини, Кінбурнською косою, витісняючи далекобійне ППО та авіацію із заходу Криму далі на схід, у бік Кримського мосту. Наступним, очевидним, кроком є знищення сухопутних військ пілотованою та безпілотною авіацією. F-16 для цієї мети не є обов'язковими: радянські літаки успішно адаптовані для застосування французьких та американських військ. Більше того, в українських Повітряних силах заявили про швидкий початок випробування аналога російського ФАБу з УМПК (модуль, який встановлюється на авіабомби для збільшення їх дальності польоту). Ці бомби зможе використати і Україна з тією самою ефективністю, якщо російське ППО буде витіснене та придушене. А за Лівим берегом – Крим. За історію військового мистецтва нікому не вдавалося втримати півострів від вторгнення з материка. Як і нікому не вдавалося взяти індустріальний Донбас у чоло, що робить Росія. Географія визначає. У Кремлі напевно, хоч частково, усвідомлюють небезпеку такого розкладу і тому поспішають, витрачають величезні ресурси, сподіваючись прорвати оборону ЗСУ, поки вікно можливостей для ЗС РФ не cхлопнулося і не довелося знову ганебно відступати.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...