ЗСУ "підріжуть" вибори для партії Путіна, Кремль може посилити "бусифікацію": Ступак озвучив прогноз

Із великою ймовірністю можна прогнозувати, що після парламентських виборів в Росії, що призначені на 20 вересня, Кремль може ухвалити рішення про суттєве посилення мобілізації. Проте, головне питання в тому, де брати людей. Якщо з виробництв будуть масово забирати працівників, економіка країни-агресора може "посипатися" через нестачу робочих рук.

ЗСУ успішними ударами по об’єктах нафтопереробки в Росії завдають шкоди не лише самій цій галузі, але й позиціям провладної партії "Єдина Росія", фактично "підрізає" її рейтинги. Через це рівень фальсифікацій на цих виборах може бути дійсно масштабним. Проте, зниження рівня життя росіян в контексті масштабної мобілізації може грати як в "плюс", так і в "мінус". З одного боку, частина росіян свідомо відмовиться від участі у загарбницькій війні Кремля, але з іншого боку, це також штовхатиме найменш захищені верстви населення підписувати контракти з міноборони РФ, аби покращити свій матеріальний стан.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

– Президент Володимир Зеленський припустив, що вибори в Росії, що пройдуть 20 вересня, можуть стати точкою відліку, після якої Путін може піти на ескалацію війни в Україні, збільшивши масштаби мобілізації. Водночас глава держави зауважив, що кількість росіян, що підтримують продовження війни, невпинно зменшується. Як ви бачите цю ситуацію? Чи дійсно після 20 вересня може бути ескалація? 

– Може. Така вірогідність є. Вона присутня, причому ще з 2024 року, коли Путіна вчергове обрали. З того моменту дійсно питання мобілізації Російської Федерації витає у повітрі. Вірогідність проведення мобілізації після парламентських виборів я розцінюю приблизно відсотків на 60.

Але є ще ті 40 відсотків, які, я впевнений, спричиняють великий головний біль саме для вищого керівництва Російської Федерації. Так, є плітки про 1-2 мільйони, можливо 1 мільйон, можливо трішки більше, який можуть набрати в армію РФ. Ніхто не знає. Але зрозуміло, що одразу на фронті вони не з'являться. Якщо по-хорошому, то їм треба два-три місяці, аби мобілізувати певну додаткову кількість особового складу, навчити їх. Тоді поступово, десь до Нового року, вони будуть з'являтися на фронтах. Або, наприклад, будуть чекати весняної кампанії 2027 року, і тоді великим гамузом все це підготовлене кодло може дійсно хлинути на фронт. 

Але питання, звідки їх брати? Адже йдеться не про людей пенсійного віку, про школярів чи людей віком до 18 років. Це дійсно той прошарок людей, який є робочим, фаховим, який дійсно працює, який є найбільш працездатним.

Водночас в Російській Федерації станом на сьогодні нестача робітничих рук становить приблизно 3 мільйони людей. Так, на фронті вони потрібні, але звідки їх взяти? З економіки? Тоді економіка може посипатися. Російські економісти б'ють на сполох, кажуть, цього робити не можна, адже це призведе до поганих наслідків для економіки. 

– Але ж російська рекрутингова система має обмеження. Відомо, що щомісяця контракт з міноборони Росії підписують близько 30 тисяч осіб, тобто фактично покривають втрати окупаційної армії на фронті. Але якщо йдеться про дійсно масштабну мобілізацію, скажімо, на рівні 200-300 тисяч, які треба буде набирати за місяць, вони ж просто не впораються з цим, чи не так? 

– Я думаю, не впораються. Можливо, вони просто розтягнуть процес, вірніше, трішечки підвищать планку. Наприклад, накажуть набирати щомісяця не 30 тисяч, а 50 тисяч. Таким чином, це буде розтягнуто по всій Росії і сильно одразу на економіку не вплине. Сильний вплив на економіку буде у випадку, якщо набрати одразу всіх.

Уявімо собі лінійку від 0 до 30, де 0 – це взагалі відсутність мобілізації, а 30 – це коли всі пішли і навіть двері зачинили. Зараз в Російській Федерації мобілізація відбувається, за моїми відчуттями, орієнтовно на позначці 10-12. Тобто, з однієї сторони, це не нульова мобілізація, з іншої сторони, не максимальна. І в принципі, якщо там дійсно грамотні керівники, вони можуть підняти, наприклад, з 12 до 16. При цьому комфортне життя в Москві залишається, в Пітері залишається, але десь такі моменти з бусифікацією, як ми бачили, в Ростові, в Пензі можуть мати місце.

– Але тут є ще й суто психологічний момент. Завдяки успішним ударам наших Сил безпілотних систем сьогодні навіть Москва потерпає від нестачі пального. А що вже говорити про регіони Росії, де пально–о на заправках може не бути кілька місяців. Отже, з одного боку, є намір Кремля масштабувати мобілізацію, з іншого, невдоволення суспільства через проблеми, що вже виникли. Чи не вважаєте ви, що це невдоволення буде заважати проводити масові мобілізаційні заходи, що це стане додатковим фактором проти цього кроку?

– Я б більше ставив на те, що ці речі, що роблять Збройні Сили України, можуть трішки підрізати вибори в Росії. Доведеться багато чого дописувати, багато чого довкидувати, багато чого фальсифікувати.

Інше питання, чи сприйме це російський нарід, чи спричинить це певне роздратування тощо. Цього поки що до кінця не зрозуміло. Ми б хотіли бачити, що нестача палива в Росії спрацювала б проти влади, і люди б не пішли на війну. Але водночас відбувається й процес, який цьому сприяє.

Наприклад, банкрутують компанії-автоперевізники, банкрутують регіональні мережі магазинів, неважливо, продуктові чи магазини одягу. Люди залишаються без роботи, і єдиним варіантом для них залишається піти на війну. Якщо б вони виступали проти війни, проти позбавлення їх робочих місць, то тоді було б інакше, але й така не дуже приємна опція залишається. 

Але в нас до зими є можливість спробувати максимально підрізати рейтинги "Єдиної Росії", максимально зробити життя в Росії незручним, і – головне – не дати можливості відновитися після численних ударів. 

- Наступне питання – щодо ретрансляторів, які знаходяться на території Білорусі і скеровують російські БПЛА на цілі в Україні. Як ви пам’ятаєте, після ультиматуму президента Зеленського Лукашенко відключив їх. Натомість фахівець із радіотехнологій Сергій "Флеш" Бескрестнов побачив ознаки того, що російські війська знову використовують ретранслятори на території Білорусі і навів приклади. На вашу думку, як має реагувати Україна на ці факти і як буде реагувати на практиці? 

– Так само, як зробила попередній раз. Я знаю, що тоді працювали чотири ретранслятори, безпосередньо біля кордонів з Україною. Три з них Україна примусово вимкнула. Я не готовий сказати, яким чином – застосували чи то якісь диверсійні групи, чи то наші дрони, чи то хакерів. До кінця не зрозуміло, але Україна їх вимкнула. А четвертий вимкнула самостійно та сторона.

В принципі, те саме можна відтворити і цього разу. Що таке ретранслятор? Це щось на кшталт вежі стильникового зв'язку. Коли вона розташована в лісі, тоді варіантів для України для її нейтралізації набагато більше, ніж якщо вона стоїть, наприклад, в якомусь місті Гомелі на багатоповерхівці. Тоді це дійсно складніше. Я думаю, Україна буде користуватися можливостями.

– Я правильно вас розумію, за необхідності можна прицільно вдарити по цих ретрансляторах? 

– Так, можна вдарити нашими дронами або залучити хакерів, які можуть програмно зламати ці ретранслятори, і вони просто перестануть працювати. Або придушити зв'язок нашими засобами РЕБ. Тобто певні опції в нас є.

– Полковник у відставці Королівських збройних сил Великої Британії Гаміш де Бреттон-Гордон зробив гучну заяву щодо СБУ – про те, що вона стала однією з найефективніших та найрезультативніших світових спецслужб. Це комплімент союзнику чи відзначення реальних здобутків?

– Комплімент і відзначення того, що робиться. Зрозуміло, що ліквідацій на території Росії за останні пів року стало менше. Наші контррозвідники їх чомусь не проводять. Можливо, готуються, можливо, це стало складніше. Менше ударів із застосуванням Sea Baby. Буквально минулого тижня знову з’явилася інформація про те, що ми знов почали їх застосовувати.

Але все одно компліментарність і повага, яку висловлюють на адресу СБУ західні фахівці, її досвіду і можливостям, плюс постійна робота "Альфи" на лінії фронту – це дійсно багато чого коштує.