УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Звідки у ворога стільки ракет для атак на Україну і чому він щодня цілиться в Київ: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

4 хвилини
189,5 т.
Звідки у ворога стільки ракет для атак на Україну і чому він щодня цілиться в Київ: інтерв’ю з офіцером Крамаровим

До масованих щоденних ракетних обстрілів України та Києва зокрема країна-окупант Росія почала готуватися ще два місяці тому, у березні. Там взялися накопичувати ракети різних типів, а також активізували виробництво примітивних низькоточних ракет на зразок радянських Х-50, які свого часу були спроєктовані як ядерна зброя. Росія також продовжила отримувати від Ірану не лише дрони-камікадзе, а й снаряди і боєприпаси.

Є принаймні дві головні мети, чому ворог вирішив обстрілювати Київ щодня. Перша – прагнення перешкодити контрнаступу української армії. Друга – терор проти мирного населення, до якого Росія традиційно вдається, коли програє на полі бою. У Кремлі хочуть показати картинку зруйнованого Києва й змусити українську владу сісти за стіл переговорів на умовах РФ. Проте система протиповітряної оборони України працює на "відмінно з плюсом", знищуючи фактично усі запаси ворога. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив офіцер резерву ЗСУ, військовий експерт Андрій Крамаров.

– Ви могли б прокоментувати щоденні атаки на столицю України і засоби, до яких вдається окупант? Зокрема, 1 червня він атакував ракетами "Іскандер", 2 червня – ракетами Х-101 та Х-555. Чи могли б ви назвати можливі причини атак й відповісти на запитання, звідки у ворога такі великі запаси засобів ураження?

– Запаси засобів ураження окупанти готували до травня майже два місяці. Останній перед цими обстрілами масований обстріл відбувся вночі проти 9 березня. І потім окупанти почали накопичувати. Також, якщо подивитися ще лютневу статистику нашого Головного управління розвідки, побачимо певний запас, зокрема і крилатих ракет, який залишався в окупантів.

Плюс була інформація, що на лініях виробництва крилатих ракет повітряного базування Х-101 та Х-555, які запускаються з літаків Ту-95МС, ці ракети намагались дещо спростити і зробити варіант на кшталт ракети Х-50. Це доволі цікава ракета – радянський спрощений варіант Х-555, розроблений для холодної війни.

Він був призначений для несення ядерного заряду, мав низьку точність й доволі примітивні технічні характеристики. Як ми розуміємо, Радянському Союзу більше й не було потрібно. Отже, є підстави вважати, що в Росії змогли наростити виробництво певної маси крилатих ракет повітряного базування у спрощеному варіанті.

Але якщо взяти ракети "Калібр" морського базування, то, як ми бачимо, ворог не застосовує їх так активно.

Також Росія налагодила співробітництво з Іраном, якому за дрони-камікадзе постачає більш сучасні технології, яких в Ірану немає. РФ постачає туди свої винищувачі Су-35, натомість отримує боєприпаси. Вже відомо, що Іран передає Росії протитанкові елементи, а також певні типи снарядів та боєприпасів.

Це все дало змогу окупанту накопичити ці засоби.

Яка мета атак? Наші офіційні особи, наше військово-політичне керівництво відкрито говорять про те, що скоро розпочнеться український наступ. Про це говорять і наші західні партнери, причому анонсуючи його успіх.

Як я розумію, у ворога теж є певна розвідка, яка доповідає про певний етап готовності української армії. Тому протягом останнього місяця всі зусилля ворога спрямовані передусім на те, щоб зірвати наш контрнаступ.

Російська армія керується принципом: якщо ми не можемо перемогти на полі бою, починаємо поводитися як терористи. А як терористи – це насамперед терор проти нашого цивільного населення. У них є ідея фікс: створити картинку зруйнованого Києва, щоб показати всьому світу, що нібито вони можуть зруйнувати всю країну, а тому Україна має сідати за стіл переговорів.

– В окупанта є бажання, є намір щось зробити, наприклад перешкодити нашому контрнаступу та посадити Київ за стіл переговорів на своїх умовах. Але чи вдасться це зробити наявними силами та засобами?

– Ми бачимо статистику і результати. Сто відсотків балістичних та аеробалістичних і понад 90% аеродинамічних цілей, ті ж крилаті ракети та дрони-камікадзе знищуються нашими засобами ППО. За військовими стандартами це на відмінно з плюсом.

На жаль, все одно падають уламки ракет. Той самий дрон-камікадзе, який залетів у багатоповерхівку, уламки ракети, які вбили двох жінок і дитину. Це все одно наші жертви. Отже, навіть така ефективна робота нашої ППО іноді, на жаль, є недостатньою.

– Міністр закордонних справ Ізраїлю Елі Коен заявив, що Україна спільно з Ізраїлем розпочала роботу з впровадження системи раннього попередження про ракетні атаки. Що це таке і чи буде користь від цієї системи саме зараз, за нинішніх обставин?

– Така система вже є в Україні, вона вже працює. Зокрема, це підвищило до такого надзвичайно високого рівня ефективність нашої системи протиповітряної оборони. Ми продовжуємо тісну співпрацю з Ізраїлем у цій галузі, тому що це країна, яка має унікальний досвід щодо таких загроз і таких викликів.

– Останнє запитання про ситуацію в Бахмуті. За інформацією джерела видання SkyNews, втрати ворога на цій "стратегічно неважливій" ділянці фронту становлять 60 тисяч убитими та пораненими. На вашу думку, як розвиватимуться події далі?

– Насправді, за даними американської розвідки, там 100 тисяч. І, як мені видається, реальна цифра це більша. Зараз українські військові проводять там вирівнювання фронту для своїх подальших тактично-оперативний дій. Подивимося, який задум у нашого Генерального штабу. Можливо, ми готуємо собі плацдарм на цьому напрямку для наших подальших дій.

– Не питаю вас, коли розпочнеться контрнаступ.

– Ми всі його очікуємо. І повірте, коли він розпочнеться, я не знаю. Про це знає дуже обмежене коло осіб. Але не треба розуміти контрнаступ як певну годину Ч, коли ми заведемо двигуни на всій нашій бронетехніці й почнемо рух. Ні. Це дуже велика кількість великих і малих дій та заходів, які надалі мають привести до результату – дадуть нам певний прогрес.