Блог | Битва за Соледар: России нужен успех – и с потерями они не считаются
Вісім діб безперервний контактний бій на ближніх дистанціях веде 46-та аеромобільна бригада. Вісім діб без пауз. Соледар – морозний, але тут не помічаєш холоду, життя проходить або в теплих підвалах, або перебіжками до позицій та укриттів, тут кипить адреналін війни, і тільки братерство та повага дозволяє долати страх. Постійно чути або розриви, або стрілецьку зброю. В розбитому місті штурмові групи ведуть бої на дистанціях 20-30 метрів, усі пересуваються від будинку до будинку зі зброєю напоготові, бо ворог постійно намагається знайти шпарини та вклинитись.
Під час перестрілок шокують місцеві жителі: деякі вигулюють у дворі собаку, коли поруч стрекочуть з усіх боків і кулі свистять в усі боки, поливаючи стіни. Ніяк не звикну з Сєверодонецька, що є люди, які навіть коли снаряди розбивають їхній будинок і йде стрільба впритул, намагаються жити мирним життяям, ніби війна їх не торкнеться, якщо вони будуть старанно її не помічати. Живуть місцеві завдяки допомозі від гуманітарних організацій, яку завозили до Нового року, та своїм запасам, зв’язку нема. Наші бійці підгодовують тих, хто звертається по допомогу.
Російські війська щоденно продовжують штурм Соледару, починаючи з 27 грудня. "Штрафбати Путіна" із ПВК "Вагнер" та російські повітряно-десанті війська намагаються вибити місто, яке захищає 46-та аеромобільна бригада. Важко описати словами, як чітко та професійно б’ються десантники, як кожен з них постійно і безупинно зайнятий бойовою роботою. Цим воїнам не потрібне співчуття – вони потребують тільки снарядів, мін, "весільних мавіків", Старлінків, танків, Хаймарсів. Вони працюють, щоб перемагати та знищувати ворога.
Втрати росіян важко підрахувати. Штурмові групи російських зеків та добровільних найманців йдуть вперед до повного знищення. Їх засилають одночасно з різних боків вдень та вночі, щоб за будь-яку ціну просуватись вперед, незважаючи на точну стрільбу десантників, у більшості з яких на особистому рахунку є вже чимало знищених окупантів. Наша артилерія, танки та ракети завдають точних корегованих ударів. Росіяни намагаються подавити нашу смертоносну артилерію, застосовують дрони "Ланцет".
Росії потрібен політичний успіх, вони хочуть захопити українське місто, щоб показати, ніби мобілізація дозволила Путіну переломити хід війни. І з втратами у Соледарі росіяни не рахуються. На цей момент ворог з трьох боків просунувся у місто. Більша частина Соледару під нашим вогневим контролем, але противнику вдалось зайти в забудову.
Разом з тим оборона міста залишається ефективною, 46-та бригада діє продумано, усі діі виважені і чіткі, бійці повністю довіряють своїм командирам. 46-та бригада заслуговує, на мій погляд, найвищого визнання, об’єктивної оцінки потребують ті, хто не надав десантникам необхідної підтримки.
Наше командування бачить обстановку, бачить загрози з флангів, багато робиться для посилення оборони. У нас багато сил у цьому районі, є проблеми з керованістю в певних місцях, але вони вирішуються командирами, які розуміють, що саме від них залежить доля битви за Соледар.
