Блог | У россиян нет даже шанса выиграть эту войну!

За последний месяц войны я видел, как рашистский самолет не долетал до нашей позиции 4 (четыре) раза и каждый раз сбрасывал бомбы на своих. Одна позиция уничтожена до основания.

Видел, как тупые орки дали нашим минометчикам подойти на дистанцию в 3780 метров и подбить их состав БК, пылавший пять с половиной часов. При этом надо понимать, что предельная дистанция для попадания, хотя немного и повезло.

Видел, как вышли окупанты из малого населенного пункта и... убили всех своих раненых. Не эвакуировали, а казнили. Как варвары. Это были рашисты из 70-го мотострелкового полка 42-й мотострелковой дивизии.

Дальше текст на языке оригинала.

Так от, дивлячись на все це у мені укорінюється відчуття, що проти нас воює якесь варварське злочинне угруповання, яке десь дістало зброю і поводить себе не як воїни, а як якась гопота. Все що вони можуть, так це гатити з арти, атакувати мирних громадян та знищувати все навколо. Єдина їх перевага - це кількість. Тож їх не жаліють командири та кидають у м'ясорубку намагаючись завалити нас дохлим рашистським м'ясом. Все інше в них не вдається.

Ще одна їх тимчасова перевага - це ракети. Але й вони закінчуються. А нових не буде, бо немає у россіян іноземних запчастин.

Дивлячись, як вони воюють проти нас, я можу сказати, що не бачу їх геніальних операцій, не бачу стратегії, що допоможе їм змінити ситуацію, не бачу їхньої хваленої військової майстерності. При цьому проти них воюють фермери, електрики, вчителі, ФОПи, сантехніки, клерки та інші люди мирних професій, що сьогодні надягли форму та взяли зброю до рук. Звичайні українці. Воюють і перемагають. Бо є чим і є мотивація. А це є досвідчені командири, що загартувались в полум'ї війни з 2014 року.

Тож я не бачу у росіян навіть шансу виграти цю війну. А те, що вони тимчасово щось захопили, то як захопили, то так і підуть під три чорти та звільнять нашу землю. Доведено звільненням Київщині, Чернігівщини, Сумщини та інших земель України. А зараз ми цю гидоту вичищаємо з Харківщини та з Запоріжжя. Крок за кроком. З боями. І перемагаємо! Тож Перемога буде за нами! Вірте в ЗСУ та в Залужного! Вірте в Україну. Тоді все буде, як ми захочемо.

P.S. Місцеві просять, щоб ми скоріше рашистів з нашої землі вигнали, бо треба ж врожай збирати. І ми робимо все можливе і неможливе для цього.