Блог | Украина собирает факты нарушения Россией международного гуманитарного права для судов

20 травня, на засіданні Уряду, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що станом на зараз в окупації перебувають порядка 235 закладів охорони здоров’я та 200 бригад швидкої допомоги. Разом з тим, лікарні в окупації продовжують працювати, і українська влада продовжує забезпечувати фінансування ціх лікарень. Це стало можливим завдяки постанові КМУ №157 від 25.02.2022, якою внесено необхідні зміни до двох постанов КМУ: "Про договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій" від 25.04.2018 № 410; Постанова КМУ "Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2022 році" від 29.12.2021 № 1440.

Видео дня

Так, пункт 2 Постанови № 410 тепер передбачає, що на період воєнного стану, під час оплати послуг НСЗУ, не враховуватиме виконання умов щодо ведення інформації в ЕСОЗ: "для надавачів медичних послуг, які розташовані на території, на якій введено воєнний стан, особливості розрахунку фактичної вартості медичних послуг за всіма пакетами медичних послуг, передбаченими програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, на місяць визначаються відповідно до зазначеної програми, а положення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій щодо внесення інформації до електронної системи охорони здоров’я та звітування не застосовуються" А пункт 7 Порядку № 1440 визначає, що НСЗУ поки що не рахуватиме фактичну вартість наданих медичних послуг за умовами, прописаними в відповідних пакетах: "Для надавачів медичних послуг, які розташовані на території, на якій введено воєнний стан, запланована та фактична вартість медичних послуг за всіма пакетами медичних послуг, передбаченими розділом II цього Порядку, на місяць розраховується як 1/12 від загальної орієнтовної ціни договору, починаючи з місяця введення воєнного стану. Положення розділу II цього Порядку щодо розрахунку фактичної вартості медичних послуг для всіх пакетів медичних послуг не застосовуються".

Керівництво МОЗ та НСЗУ звітує, що виплати робляться вчасно, де є належний зв'язок з керівництвом для проведення платежів. Крім того, винаходяться можливості для здійснення додаткових виплат, оскільки війна це не планова медична допомога за заявленими та укладеними пакетами. Це набагато більше. І наші лікарі, сьогодні, невагаючись лишаються на передовій цього фронту.

Але, чи достатньо того, що робить держава? І чи правомірно це? І як вірно, і як краще? Безліч питань, на які знаходяться доволі важкі відповіді.

Так, дії української влади сьогодні це абсолютно правомірні і збалансовані дії по дотриманню зобов’язань держави. В умовах міжнародного збройного конфлікту на території України важливе значення має використання норм міжнародного гуманітарного права, яке забезпечує захист жертв війни та обмежує засоби й методи ведення воєнних дій. Будучи суто абстрактними в мирний час, норми міжнародного гуманітарного права перетворюються на механізм забезпечення життя та здоров’я під час збройного конфлікту. Звичайно існує визначений перелік об’єктів, які знаходяться під захистом міжнародного гуманітарного права, до них в тому числі належать заклади охорони здоров’я, медичні формування та санітарно-транспортні засоби та інші медичні формування.

Оскільки, відповідно до норм міжнародного гуманітарного права, які і були створені для важких часів воєнного часу, воєнна окупація не тягне за собою позбавлення суверенітету окупованої території, то держава, в нашому випадку Україна, просто зобов’язана виконувати взяті на себе гуманітарні зобов’язання. І, як ми бачимо, намагається їх виконувати, застосовуючи всі доступні механізми, бо ж держава не лавка прянощів, навманець перекладати з полиці на полицю не можливо.

Однак міжнародне гуманітарне право далеко не односторонній механізм вигаданий лише для того щоб постраждала від війни територія чи держава знала правила поведінки. Ці норми і правила було розроблено і кодифіковано у Гаазьких конвенціях та деклараціях 1899 і 1907 років, Женевських конвенціях про захист жертв війни 1949 року і Додаткових протоколах до них 1977 року, резолюціях Генеральної Асамблеї ООН та інших документах. І вони існуть для ворегулювання поведінки всіх сторін воєнного конфлікту.

Відповідно до положень Гаазьких конвенцій 1907 і 1954 років та Четвертої Женевської конвенції 1949 року, держава-окупант повинна вжити всіх заходів для відновлення і забезпечення суспільного порядку й безпеки населення окупованої території, сприяти задоволенню його першочергових потреб, дотриманню прав і основоположних свобод, забезпечувати захист культурних цінностей, у тому числі шляхом організації на окупованій території військових адміністрацій. Забезпечення можливості сталої безперебійної роботи закладів охорони здоров’я також належіть до обов’язків держави-окупапнта. Медичний і духовний персонал повинен користуватися повагою та захистом, йому надається вся можлива допомога щодо забезпечення умов для виконання ним своїх функцій. Повага та захист - поняття МГП, що доповнюють одне одного. Повага - зобов’язання сторін, що знаходяться у збройному конфлікті, не завдавати шкоди особам і об’єктам, які захищені МГП. Захист - відвернення небезпеки від вказаних осіб і об’єктів (цивільних об’єктів), а також забезпечення поваги з боку третіх осіб та надання допомоги. Цивильними, за визначенням міжнародного гуманітарного права є об’єкти, які зазвичай є цивільними, залежно від умов обстановки, можуть стати воєнними об’єктами. У разі сумнівів щодо використання цивільного об’єкта у воєнних цілях він вважається цивільним. Цивільні об’єкти не мають бути об’єктами нападу.

Серед переліченого достатньо обов’язків (хоча даний перелік далеко не вичерпний), які покладаються на державу окупанта відповідно до норм міжнародного гуманітарного права і якими вона нехтує. Тому наразі годі і сподіватися не тільки щодо можливості безперебійного постачання лікарських засобів на окуповані територии про що постійно говорить українська влада, а і на збереження наших закладів охорони здоров’я.

Нажаль, сьогодні ми спостерігаємо абсолютне свавілля з боку окупаційних військ та маємо змогу лише фіксувати порушення норм міжнародного гуманітарного права; основоположних прав людини та багато іншого за для можливості в подальшому доведення фактів в міжнародних судах.

Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...