Блог | Не оставляет врагу никаких шансов: рецепт выживания в бешеной реальности войны
Как сохранить последние нервные клетки и не сойти с ума?
Как пережить происходящее и не потерять веру в будущее?
Где искать ответы на вопрос о том, почему страдают дети, за что калечат животных и забирают последнее убежище у больных?
Или почему Господь не останавливает ракеты, летящие в психбольницу, если кто попускает зло, тот сам творит зло?
Далее текст на языке оригинала.
***
Голова обертом.
Та після цієї страшної пʼятниці єдине, що може хоч якось розрадити — зустріч із нашими славетними військовими.
Поки Місто тримає жалобу за всіма, кого вчора вбила росія, вони продовжують бити ту погань – і в небі, і на землі.
Тому цей день я провів разом з ними.
***
Спочатку доправили бійцям Української добровольчої армії вантажівки та оснащення.
Зараз вони воюють у лавах ЗСУ, але наша дружба з моїм братом Дмитром Ярошем та хлопцями тоді ще "Правого Сектору" бере початок ще з 2014 року.
Отож, хлопці пообіцяли мені – і всім вам, шановні дніпряни, – що нове устаткування буде використано якнайшвидше і на найскладніших ділянках фронту.
***
А потім наші котики ППО з подякою передали дніпрянам своєрідний сувенір — уламок однієї з російської гадін, які летіли на нас минулої ночі.
Той шматок руля висоти – крилатої ракети X-101 – ми віднесемо в наш Музей історії Дніпра.
А про те, яку саме підтримку місто надає нашим Оборонцям Неба, не скажу – бо це військова таємниця.
***
А наприкінці славетний командувач, генерал Олександр Тарнавський передав мені почесну відзнаку.
Не для міського голови. Для всього Дніпра. Це висока нагорода, яка належить кожному з вас!
***
Ось такий універсальний рецепт виживання в цій скаженій реальності.
Холодна лють, що конвертується в невтомну роботу заради одне одного. Для рідного Міста і всієї країни.
Це робить нас сильнішими і не залишає ворогу жодних шансів.
Тож, користуйтеся.
***
Холодна лють. Конвертуємо її в помсту. Кожний на своєму місці. Допомагаємо Силам Оборони.
Слава Україні!
