Блог | Почему наступление врага с севера не будет для россиян или белорусов легкой прогулкой
Будьте первыми в курсе главного – подпишитесь на Новини на OBOZ.UA в Google
Немного размышлений!!!
Почему наступление врага с севера не будет для россиян или белорусов легкой прогулкой
"Мы делаем все, чтобы варианта легкого захода врага на нашу землю больше не было. Мы учли все ошибки начала 2022 года. Каждый метр приграничья теперь под огневым контролем, и если враг решится пойти снова — он ляжет прямо на границе".
Александр Павлюк, генерал-лейтенант, Герой Украины
Далее тест на языке оригинала.
Ця позиція лягла в основу масштабного переформатування оборони північних регіонів України. Після деокупації Київщини, Чернігівщини та Сумщини навесні 2022 року перед військовим керівництвом постало завдання унеможливити повторний сухопутний прорив з території білорусі.
Ключову роль у координації цього процесу відіграв генерал-лейтенант Олександр Павлюк. На посадах начальника Київської ОВА, командувача угруповання сил і засобів оборони Києва, а пізніше як перший заступник Міністра оборони та командувач Сухопутних військ — саме Павлюк працював над перетворенням прикордонної смуги з півночі на укріплену оборонну лінію.
Важливо розуміти, які саме заходи вже провели, щоб ворог не зміг досягти успіху. Про це нижче.
1. Впровадження багатоешелонованої системи оборони
Основним інженерним рішенням став відхід від лінійного утримання меж та перехід до створення глибокоешелонованої оборони.
— Комплексні рубежі: Кілька ліній оборони розгорнули від державного кордону вглиб території України. Таке розташування позицій стримує швидке просування бронетехніки та піхоти противника.
— Довготривалі споруди: На заміну тимчасовим окопам прийшло масове будівництво капітальних залізобетонних об'єктів. Були зведені довготривалі вогневі точки (ДОТи), перекриті бліндажі, капоніри для техніки та замасковані позиції для артилерії, здатні витримувати удари важкого озброєння.
2. Інтеграція природного ландшафту на півночі в інженерні загородження
— Природні особливості півночі — болота, густі ліси та розгалужена річкова сітка — були задіяні як оборонні елементи через систему мінно-вибухових та інженерних бар'єрів.
— Щільне мінування: На ймовірних напрямках руху ворожої техніки, включаючи прикордонні дороги, лісосмуги та звуження рельєфу (дефіле), створено суцільні мінні поля.
— Гідротехнічний контроль: Військові укріпили русла річок та підготували мости до контрольованого підриву (у разі потреби). Шлюзи та інші гідроспоруди налаштували для оперативного затоплення низин — звісно, також у разі потреби. Це фактично робить логістичні шляхи непрохідними для важкої техніки.
— Інженерні перешкоди: Вздовж кордону облаштовано сотні кілометрів протитанкових ровів і встановлено лінії залізобетонних "зубів дракона". До речі, практика збільшення і поглиблення таких перешкод триває постійно і зараз.
3. Координація військових, ОВА та промислового сектору
Зведення фортифікацій великого масштабу в стислі терміни вимагало залучення значних цивільних ресурсів. Управлінський підхід Павлюка дозволив об'єднати можливості армії та цивільного сектору. Варто сказати, що це був перший масштабний такий досвід в час великої війни.
На прикладі Київщини: було налагоджено пряму взаємодію між військовим командуванням та ОВА. Пізніше цей досвід перейняли фахівці Житомирської, Рівненської, Волинської та Чернігівської областей. Цивільні будівельні компанії, лісгоспи, заводи залізобетонних виробів та приватна важка техніка працювали в єдиній координаційній системі, що забезпечило високі темпи будівництва.
4. Організація протиповітряної оборони на північному напрямку
Зважаючи на ризики сухопутного наступу, а також постійні удари ракетами та дронами, суттєву увагу приділяли захисту повітряного простору.
Під керівництвом генерала Павлюка на півночі розгорнули мережу мобільних вогневих груп (МВГ). Розрахунки на підготовлених позашляховиках оснастили великокаліберними кулеметами, прожекторами та тепловізійними приладами. Мобільні групи почали перехоплювати ударні БПЛА на підльотах. Це дозволило зберігати боєкомплект великих комплексів ППО для захисту міст і об'єктів критичної інфраструктури. До речі, на основі досвіду роботи МВГ вже зараз розгортають підсилення — екіпажі для роботи з дронами- перехоплювачами.
Керування процесом розбудови оборони з боку генерала Павлюка дозволило трансформувати північний кордон у захищену систему оборонних ліній. Головний практичний результат цієї роботи — можливість ефективно утримувати північний напрямок меншим компонентом сил завдяки заздалегідь підготовленій інженерній інфраструктурі. Це рішення дозволило військовому командуванню вивільнити боєздатні резерви Збройних Сил України та перекинути їх на Південь і Схід для виконання завдань у районах ведення інтенсивних бойових дій. А тепер проведена робота, іі постійне нарощування — дають змогу бути впевненими, що росіяни чи білоруси не зможуть досягти успіху. Звісно у разі, якщо вони додумаються таки влізти на північ знову.
