Блог | У войны России против Украины, похоже, уже есть дедлайн, но нет границ

В последние недели мир внезапно начал беспокоиться о мире в Украине. Но речь скорее о процессе, а не результате: ключевые бенефициары завершения войны в нашей стране пока не договорились.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала

Найактивнішу "боротьбу за мир" влаштував Китай, втягнувши у неї більшість країн Глобального Півдня. Лідер КНР Сі Цзіньпін закликав до "створення сприятливих умов для політичного врегулювання війни в Україні".

Перед тим Китай озвучив свою — укорочену — версію мирного плану з 6-ти пунктів, яку одразу підтримала Бразилія, потім ПАР і, фактично, Індія. Спецпосланець Нью-Делі в цей момент гасає по країнах БРІКС, де товче воду в ступі, мовляв, світу потрібен мир. Далі політична "ступа" летить у кремль, де занепокоїться проблемами світової безпеки спільно з путіним, обговоривши сто разів обговорений план.

Не тільки Глобальний Південь, але й західні демократії "у миротворчому тренді". "Зараз настав момент для обговорення, як вийти із ситуації війни та прийти до миру в Україні, — сказав канцлер Шольц, додавши: росія повинна брати участь у наступному саміті миру".

Напевно можна сказати одне: такий поспіх виник тому, що світ поспішає завершити цю важку для всіх війну. Навіть можна назвати бажаний дедлайн — до кінця поточного року. Про це говорили дипломати, і навіть президент Зеленський після консультацій із Заходом казав: "…Ми можемо завершити гарячу фазу війни, ми можемо спробувати це зробити до кінця цього року... Ми хочемо це зробити". Очевидно, ця дата сформульована на непублічних зустрічах і тепер стала часовим маркером.

Та розмови про мир ще зовсім не свідчать про намір домовлялися. Радник президента США з питань нацбезпеки Джейк Салліван відвідав Китай, де говорив з лідером КНР Сі Цзіньпіном, зокрема й про Україну. Але точок дотику вони не дійшли.

Ключове питання — доля кордонів та майбутнє путіна. Пекін зацікавлений у збереженні нинішнього статусу кво кремлівського диктатора. Тому Сі просуває дуже загальну формулу миру, основою якої є припинення бойових дій (замороження війни по лінії фронту, (як цього прагне рф), а також виступає проти контрнаступу ЗСУ на Курщині. Китай формально підтримує територіальну цілісність України, але вірити в щирість його слів дуже важко. США гарантовано підтримують цілісність нашої держави, а ось з інших питань у них розбіжності з КНР.

Про позицію Європи важко щось сказати. З одного боку, ФРН, наприклад, підтримує українську формулу припинення війни. З іншого боку, західні медіа пишуть, що канцлер ФРН нишком готує угоду, згідно з якою рф "миротворчо" зможе зберегти всі захоплені території.

Лише є проблема: отой влаштований поспіхом "мирний марафон" дуже подібний до протистояння мокрого з холодним, де змагання відбуваються в зовсім різних площинах і за різними законами фізики. Китайці прагнуть поторгуватися за сфери впливу та ресурси, а Захід шукає нового формату безпеки на континенті. Відтак, переможець у цьому забігу може визначитись випадковим чином, і не обовʼязково — справедливо.