Армія Путіна знизила темп наступу, але це не привід для оптимізму. Інтерв’ю з майором Гетьманом

Російська окупаційна армія знизила темпи наступу в Україні. Фактично наразі ворог робить відносну паузу у війні в Україні, аби підготуватися до нового активного етапу. Він може розпочатися вже навесні. Колосальні втрати ворожої армії далися взнаки – наразі вона перебуває у стані "від’ємного балансу". Поточне зниження активності певною мірою дозволяє противнику відновити цей баланс, адже рівень втрат також зменшується.

Відео дня

Тим часом українська армія переходить на корпусну систему. Що це означає? Що управління великими угрупованнями ЗСУ відбуватиметься з одного центру та не прив’язуватиметься до територій – корпуси зможуть діяти уздовж усієї лінії фронту без зайвих бюрократичних процедур. Звісно, ці нововведення мають свої недоліки, але переваг значно більше.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив про початок переходу української армії на корпусну систему. Чи могли б ви пояснити, що таке корпусна система? Які переваги вона надає?

– Підрозділи формуються, починаючи від відділення, далі – взвод, рота, батальйон, інколи буває полк, потім йде бригада, корпус, а далі – армія. Корпусна система означає об’єднання декількох бригад, які перебуватимуть під єдиним керуванням. Тобто вони можуть не належати до якихось територіальних угруповань, і корпуси можуть переміщатись.

Наприклад, якщо треба перемістити бригаду на відстань у тисячу кілометрів, то це вже буде інше територіальне угруповання. Але якщо це корпус, то для нього це не має значення, він може переміщатись усією ділянкою фронту як єдина структура. Отже, йдеться про більше об’єднання.

– Що це змінює?

– Керування відбувається з єдиного центру, єдиного штабу без прив’язки до місця. Наприклад, якщо говорити про бригади, то, коли вони переміщаються з одного регіону до іншого, вони потрапляють з одного об’єднання в інше з іншим командуванням. З корпусами такого не відбувається.

Отже, це певна диверсифікація. Звісно, це не ідеальна структура. Один із недоліків – збільшення кількості штабних працівників, збільшення кількості генеральських посад, більша інерційність, аніж у випадку з окремою бригадою, адже чим більша структура, тим вона більш інерційна. Закони фізики у таких випадках якраз дуже добре працюють. Але переваги перевищують недоліки, і загалом це позитивне рішення.

– У своєму зведенні Генштаб ЗСУ повідомив, що за добу 2 лютого відбулося 97 бойових зіткнень. Там звернули увагу, що вперше від початку року ця цифра не перетнула позначку 100. Чи припускаєте ви, що активність ворога починає йти на спад?

– Вона не починає йти на спад, вона дійсно йде на спад. Кількість бойових зіткнень уздовж усього фронту зменшується. Це пов’язано з тим, що росіяни зазнають великих втрат, і з тим, що треба формувати підрозділи згідно зі штатним розкладом.

Простіше кажучи, якщо у роті 100 військових, із них 33 було вбито чи поранено, то просто додати ще 33, щоб рота стала повноцінною, неможливо. Адже вибиваються певні посади, і треба знайти людей саме на ці посади. Наприклад, зв’язківця неможливо замінити снайпером чи медиком. Потрібен саме зв’язківець. Отже, потрібно перебрати більшу кількість людей, і це не так просто. Неможливо поновити роту механічним додаванням необхідної кількості військовослужбовців.

До того ж не є великою таємницею, що росіяни готуються до майбутніх тривалих наступальних дій навесні. Отже, це може бути певною паузою перед новим етапом активних дій. Можливо, вони дивляться, чи будуть перемовини, чи ні тощо. Але судячи з того, що ми знаємо, зокрема щодо фінансування російської армії – ця інформація не є таємницею, – вони готуються до наступальних дій.

Коли вони можуть розпочатися? Думаю, вони чекатимуть до квітня чи до кінця березня. Щойно погода нормалізується, щойно з’явиться можливість бути більш мобільними, може бути схвалене таке рішення.

– Але в плані ресурсу в них проблем, як і раніше, немає.

– Так, у них немає жодних проблем. Вони можуть ще мобілізувати людей, якщо треба. Сьогодні, враховуючи втрати, які ворог мав протягом останніх кількох місяців, можливість мобілізації була меншою за ці втрати, отже, у них від’ємний баланс. Але зараз вони зменшили кількість бойових зіткнень, відповідно, зменшився й рівень втрат. Отже, вони готуються.

Наприклад, до наступальних дій, які були восени минулого року, вони готувалися протягом пів року. Усе видно, усе прозоро. Ці речі очевидні. Усе лежить на поверхні. Щоб дійти певних висновків, достатньо просто зібрати до купи факти з різних джерел.