"Блискавично" не вдалося: чотири роки повномасштабної війни в Україні обернулися для Росії кошмаром, гіршим за Другу світову

Завершився четвертий рік повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну. На сьогодні цей термін перевищує навіть ту фазу Другої світової війни, яку спочатку в СРСР, а тепер і в РФ іменують "Великою Вітчизняною", що тривала 1 418 днів. Минулого року багато хто намагався порівнювати ці війни, але не особливо заглиблюючись у пропорції співвідношення сил і засобів сторін, рівня міжнародної допомоги, протяжності фронту тощо. Тобто важливих аспектів, що вказують на простий висновок: нинішня війна для Росії набагато кривавіша і більш ресурсовитратна, ніж "ВВВ" 1941-1945 рр.

Повномасштабна війна з Україною триває для Росії вже 1 462 дні. Без урахування витрат і втрат гібридної фази з 2014 року – це найдовший конфлікт, у який втягнулася РФ за весь історичний період свого існування, а саме – 35 років.

Ба більше, з часів Другої світової СРСР не брав участі у війнах триваліших, ніж війна РФ з Україною, яка досі не закінчилася. Війна в Афганістані з 1979 по 1989 рр., найтриваліша після "ВВВ" для СРСР і яка завершилася ганебним виходом радянських військ, не порівнянна ні за термінами, ні за втратами з нинішньою війною в Україні.

Для розуміння масштабів катастрофи, у яку занурюється Росія, ведена путінським режимом у безальтернативну і безвихідну криваву баню, слід не просто порівнювати кількісно втрати "сухими" цифрами, а й оцінювати пропорції.

Втрати

З 24 лютого 2022 року по 24 лютого 2026 року російські окупаційні війська згідно з даними Генерального штабу ЗСУ зазнали таких втрат:

особовий склад – понад 1 261 000 осіб;

танки – близько 11 700;

ББМ – понад 24 100;

артилерійські системи – близько 37 550;

РСЗВ – понад 1 650;

засоби ППО – понад 1 300;

літаки – 435;

вертольоти – 348;

кораблі (катери) – 29;

підводні човни – 2;

автомобілі та автоцистерни – близько 80 000;

спеціальна техніка – 4 073.

А тепер порівняємо це з втратами Робітничо-селянської Червоної армії під час "Великої Вітчизняної війни". Але відразу зазначу, що й досі втрати РСЧА можна оцінювати приблизно, відносно, оскільки повного доступу до всіх архівних документів того періоду так і не було надано.

Епізод Другої світової війни під назвою "Велика Вітчизняна війна" досі залишається закритим і заслуговує на набагато детальніше і глибше вивчення, ніж це сталося за останні 85 років історії. А тому наведені нижче цифри є більше відносними, ніж незаперечними.

Втрати "Великої Вітчизняної війни"

Людський ресурс – 27 мільйонів осіб (цивільні та військові) або в середньому 19 тисяч на добу.

Не хочу виглядати цинічним, але в умовах наступу противника втрати цивільних, які є не тільки наслідком ударів по містах і населених пунктах, а й чисток, репресій і геноциду, також потребують відволікання певного ресурсу військ окупантів, що гальмує їхнє просування. Тому в цей показник втрат я включив і цивільне населення СРСР.

Танки – 83 500 або 58-60 на добу. Нюанс цієї категорії полягає у тому, що до числа втрат основних бойових танків у РСЧА включали також самохідні артилерійські установки, такі як СУ-76, СУ-85, ІСУ-152 та ін. Це дещо ускладнює деталізоване порівняння.

Бойові броньовані машини – за часів "Великої Вітчизняної війни" цей вид техніки не був настільки поширений, як зараз, а тому втрати РСЧА склали понад 13 тис. ББМ або 9 одиниць на добу.

Ствольна артилерія – 90 тисяч артсистем ствольного типу та понад 30 тисяч мінометів. Або в середньому 90 одиниць на добу.

Реактивні системи залпового вогню – понад 1800 або в середньому одиниця на добу. У період "Великої Вітчизняної" РСЗВ не була особливо поширеною артилерійською системою і набула популярності лише під кінець війни. Зокрема, йдеться про БМ-13 "Катюша" тощо.

Автомобільний транспорт – близько 410 тис. одиниць автомобільної техніки або в середньому 290 одиниць на добу.

На перший погляд за всіма вищеозвученими цифрами порівнювати ці дві війни взагалі просто неможливо, втрати просто несумірні. Але ось у тому й проблема, що первинний погляд на співвідношення втрат у глядача часто не має на увазі їх інтерполяцію.

Інтерполяція втрат двох воєн

Порівняння втрат "сухо" за цифрами без урахування цілої низки чинників – кардинально неправильний підхід. І навіть якщо його застосовувати, то він повною мірою не розкриє глибину проблематики конкретного історичного порівняння без інтерполяції цілої низки чинників, які зрештою і показують усю катастрофічність нинішньої війни.

Інтерполяцію слід проводити за такими параметрами для розуміння всіх аспектів двох воєн.

Протяжність фронту – у період "Великої Вітчизняної війни" найбільша становила від 4 800 до 5 000 км. Найкритичніший момент був улітку 1942 року, коли протяжність фронту сягала Баренцового моря (район Мурманська і Кольського півострова), проходила через Ленінград, Московський напрямок, центральну і південну Україну і виходила на Сталінград, Ростов-на-Дону, а також охоплювала передгір'я Кавказу і узбережжя Чорного моря.

Фронт у період "ВВВ" становив менше ніж 1 тис. кілометрів лише влітку 1941 року, на самому початку вторгнення нацистської Німеччини, і в квітні-травні 1945 року, напередодні завершальної фази війни, коли основні сили РСЧА згрупувалися на Берлінському напрямку.

За чотири роки повномасштабної війни в Україні середній показник фронту становить 1 200 км, що в 3-3,5 раза менше показників "ВВВ". При цьому Росія є не країною, що перебуває в обороні, а такою, що наступає. Хоча навіть під час "ВВВ" підрозділи РСЧА зазнавали надмірних втрат через бездарність молодшого, середнього і навіть вищого офіцерського складу, який ставився до людей як до витратного матеріалу.

Територіальне питання. Це фактор захоплених/звільнених територій.

За 1 462 дні війни в Україні РОВ захопили 71 552 км². А під час "Великої Вітчизняної війни" РСЧА спочатку відступала, втративши понад 1 700 000 км² території СРСР, потім їх же і звільняла. Що не тільки сумарно становить 3 400 000 км², а й надалі, з 1944 року, з виходом на територію східної Європи "визволяла", а фактично захоплювала європейські країни сумарною площею 2 000 000 км².

Тобто за час "Великої Вітчизняної війни" територіальні втрати і придбання РСЧА склали понад 5 400 000 км².

Якщо провести пропорцію витрат людського ресурсу в обороні і наступі, то за час "ВВВ" РСЧА втрачала по 5 солдатів/цивільних убитими і пораненими за оборону, звільнення і захоплення 1 км². Якщо ж усереднити територіальні втрати, повернення і придбання, то вони становили понад 3 800 км² на добу.

А тепер порівняємо з аналогічними показниками російських окупаційних військ.

РОВ втратили більш ніж 1 261 000 вбитими, пораненими та полоненими, захопивши 72 552 км² – або 17 тіл на 1 км². А середній темп захоплення територій становить 50 км² на добу за фронту протяжністю більш ніж утричі меншою, ніж у період "ВВВ".

При цьому більша частина захоплених територій припала на перші місяці повномасштабного вторгнення в Україну, а 2023-й, 2024-й, 2025-й – це більше стагнація, уповільнена інерція, ніж стрімка наступальна операція. Аналогічно і втрати зросли в рази саме в наступні роки.

Висновки

Війна з Україною стала не тільки найтривалішою війною для Росії з часів Другої світової, а й найкривавішою. Часті порівняння з "Великою Вітчизняною війною" вже не коректні і навіть не доречні.

Під час проведення інтерполяції очевидно, що за значно менших географічних масштабів конфлікту рівень втрат у РОВ значно вищий, ніж у РСЧА, а захоплення територій і близько не порівнянне.

Також слід зважати на те, що військово-промисловий комплекс СРСР за час "ВВВ" еволюціонував і стрімко розвивався, в той час як Росія деградує економічно, технічно, технологічно, а також на полі бою.

Якщо путінський режим найближчим часом не відмовиться від ідеї продовження війни і не змінить свою ультимативну риторику, порівнянну з вимогою від Києва капітуляції, результатом для Росії може стати найбільш апокаліптичний сценарій, до якого Москва абсолютно не готова і навіть не розглядала.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA і групи "Інформаційний спротив".