"Чорна мітка" від Путіна: російські окупанти влаштували флешмоб "сімейних традицій" та загинули в Україні

3 хвилини
88,8 т.
втрати армії Росії

Під час повномасштабного вторгнення армії Російської Федерації в Україну на території нашої країни "вантажем 200" із завидною сталістю стають продовжувачі "сімейних традицій". Це родичі тих, хто раніше втратив своє життя, знищуючи Чечню, а також дорослі сини російських військових та топчиновників. Прихильність до злочинних путінських амбіцій стала вже справжньою чорною міткою.

Відео дня

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

На той світ слідом за батьком

Єфрейтор російської армії Олександр Тутрінов із Сисольського району Республіки Комі безславно загинув в Україні. Окупант, чий батько раніше "загубився" в Чечні, фактично продовжив "сімейну традицію".

"У найкращих традиціях родини Тутрінових. У Саші батько Семен "захищав країну" в Чечні, де і був ліквідований у 2002 році, ймовірно, так і не побачивши свого сина. Сімейну традицію продовжив молодший Тутрінов", – повідомив OSINT-розслідувач Іраклі Комахідзе.

Виховала окупанта і ще двох його молодших сестер та брата мати, яка працює кухарем у дитячому садку. В армію майбутній загарбник потрапив у 2019 році, служив у військовій частині №71717 (Сертолово Ленінградської області). Через рік підписав контракт, після чого й потрапив на війну в Україну – був навідником-оператором танкового взводу.

Тутрінов знайшов свою смерть на українській землі 2 липня, а 9-го його поховали у рідному селі.

За руйнування українських населених пунктів та вбивства мирних громадян на батьківщині окупанта посмертно нагородили "орденом мужності".

Похорон російського окупанта Олександра Тутрінова.
Брат за брата, але підсумок один

Знайшов свою смерть в Україні і старший сержант Олексій Давидов із селища Чуфарове Вешкаймського району Ульянівської області РФ, який служив за контрактом у 31-й ОДШБр. Його брат Володимир Аржуков загинув 26 років тому під час Першої чеченської війни.

"26 років тому чуфарівці зустрічали труну з тілом земляка Володимира Аржукова, який загинув у Першу чеченську війну. Ховало все село, ридали всі, але найбільше плакав десятирічний зведений брат Альошка. Наприкінці травня надійшла ще одна страшна звістка: в Україні 23 травня загинув той самий Альошка – Олексій Давидов, який наплакався на похороні старшого брата і присягнув стати військовим", – поділився Комахідзе.

Брати загинули через злочинні рішення російського режиму.

Потрапити в армію Давидову справді вдалося, а ось вижити – ні. Зазначимо, його було нагороджено трьома медалями, зокрема за окупацію українського Криму. У нього залишилися дружина та троє дітей.

Під "каток" потрапив син ФСБвця

Загинув в Україні у розквіті літ і син заступника губернатора Ненецького автономного округу Російської Федерації Георгій Дудоров. Він був заступником командира розвідувальної роти з військово-політичної роботи 137-го полку 106-ї Тульської гвардійської парашутно-десантної дивізії.

"Ще хлопчиськом Георгій захоплено дивився на батька – випускника Вищого прикордонного військово-політичного Червонопрапорного училища КДБ", – писали росЗМІ. У багажі тата ще й Голіцинський прикордонний інститут Федеральної служби безпеки РФ, а також академія державної служби за президента Російської Федерації.

Батько та син Дудорови

Юного Георгія батько відправив до Кадетського корпусу Слідчого комітету Росії імені Олександра Невського. А після служби в армії Георгій став кадровим військовим.

Колона роти, де служив Георгій Дудоров, потрапила під артилерійський удар українських захисників. "Елітна" російська дивізія зазнала значних втрат – син віцегубернатора разом із товаришами по службі стали "вантажем 200".

У Росії щодня ховають військовослужбовців армії РФ, які загинули в Україні.

Таких продовжувачів "сімейних традицій", які не думають своєю головою, а обов'язком вважають підтримувати злочинні рішення путінського режиму, у Росії чимало. Однак варто запам'ятати: сунутися в Україну – це означає з великою ймовірністю повернутися додому "вантажем 200" (щодня про окупантів, які зробили "крок доброї волі" з демілітаризації, пише Анатолій Штефан ("Штірліц").

За воєнні злочини доводиться платити. За даними Генерального штабу ЗСУ, за п'ять місяців повномасштабного вторгнення армія Росії втратила вже майже 40 тис. особового складу.