Два місяці в окупації без батьків: історія 9-річного хлопчика увійшла до архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

2 хвилини
8,6 т.
Два місяці в окупації без батьків: історія 9-річного хлопчика увійшла до архіву Музею 'Голоси Мирних' Фонду Ріната Ахметова

Обстріли, життя в окупації без батьків, дві евакуації — дев’ятирічний Сашко Мероненко пережив все це та зміг дістатися з окупованого села Підгірне Запорізької області до батьків у Запоріжжя. Історія хлопчика стала частиною архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Відео дня

Обстріли в селі Степове, де жила родина, розпочалися 2 березня. Маму Сашка Карину на початку війни відвезли до пологового будинку в інше село, хлопчик залишався з татом та іншими членами сім'ї. 4 березня в дім влучив снаряд. У напівзруйнованому будинку 11 людей із родини Мероненків продовжували жити під обстрілами.

"Погано жили, сильно стріляли. Тітка залишала дитину бабусі, а сама ходила на кухню розвалену готувати", — згадує Сашко.

Після окупації Степового ані продуктів, ані ліків у ньому не було. Родина шукала спосіб евакуювати дітей. Сестра Карини жила у селі Підгірне — теж окупованому, проте там було спокійніше. Туди й відвезли хлопчика. У Підгірному Сашко прожив без батьків півтора місяця. Там теж незабаром почалися обстріли.

У квітні ЗСУ звільнили Степове. Бійці попередили: усі мають їхати, адже село опинилося на лінії фронту. Родина почала виїжджати, але забрати дітей вони не могли: Підгірне все ще було в окупації. Сашко залишився там, а його сім’я поїхала до міста Запоріжжя. Карина почала дізнаватися, як можна евакуювати сина. Волонтери допомогли все організувати.

"Я взяв речі, документи. Булочку взяв, цукерки, які мамі привіз і всій родині", — розповідає Сашко.

Через блокпости, довгі переходи пішки з села до села, багатогодинне очікування на самоті через вимушені затримки людей у ланцюжку допомоги Сашко вибирався до безпеки. У цей час його мати не знаходила собі місця, адже зв'язку з сином і волонтерами не було. І от втомлений після страшної дороги Сашко зустрівся з батьками. Побачив їх — і заплакав...

Наразі родина мешкає у аптеці в Запоріжжі, це місце їм надали волонтери. Сашко розповідає, що літаки тут не літають — лише ракети, працює ППО. Він піклується про маленьку сестричку і дуже хоче додому. Читайте його історію за посиланням

Історія Сашка увійшла до архіву Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова у рамках інформаційного партнерства із Радіо "Свобода". Це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже понад 40 000 історій.

Кожна історія важлива. Розкажіть свою! Поділитися історією можна так:

— напишіть вашу історію на власній Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних #розкажіть_свою_історію та запросіть друзів долучитися;

— скористайтеся чат-ботом t.me/civilvoicesmuseum_bot у Telegram;

— відвідайте портал Музею https://civilvoicesmuseum.org/ та натисніть "Розповісти історію" праворуч зверху;

— зателефонуйте на безкоштовну гарячу лінію 0 (800) 509 001