Генерал Маломуж: заборону на F-16 для України знято, але попереду надтяжкі бої. Інтерв'ю

Завдяки зусиллям Великої Британії на сьогодні знято табу на постачання Україні винищувачів класу F-15 та F-16. Лондон розірвав усі заборони, поставлені нашій країні іншими союзниками. Вже на найближчому засіданні у форматі "Рамштайн" рішення щодо постачання винищувачів може бути формалізоване. Але, на жаль, самі літаки ми зможемо побачити не раніше ніж за три місяці.

Водночас Україні можуть надати і простіші у використанні літаки, зокрема модернізовані відповідно до стандартів НАТО польські Міг-29, на освоєння яких нашим льотчикам знадобиться лише кілька днів. Що ж до нового наступу армії Росії, то попереду жорстокі бої. Ворог кинув на Донбас свої найкращі сили. Але вже за лічені місяці українська армія може створити вогневий вал, який змусить окупантів тікати. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– Під час візиту до Великої Британії президент України Володимир Зеленський закликав союзників створити коаліцію літаків. За вашими оцінками, коли питання про надання Україні сучасних винищувачів зрушить із мертвої точки? Коли наша країна матиме змогу ефективно захищати своє небо?

– Візит президента до Європи є вкрай актуальним, оскільки загалом відпрацьовується механізм постачання нам техніки, озброєння, боєприпасів, далекобійної артилерії, ракет дальньої дії. Це перша складова, яка сьогодні має практичне значення.

Це не просто дискусія про літаки. Це конкретні рішення, конкретні механізми на найближчі два-три тижні, які відпрацьовуються на рівні прем'єрів, міністрів оборони та інших учасників зустрічей. Це дуже актуально для оборони та наступальних операцій протягом найближчих 2-3 місяців зі звільнення територій.

Другий дуже важливий аспект у тому, що змінюється стереотип мислення західних лідерів, насамперед європейських. Велика Британія перша в питанні авіації.

Раніше постачання авіації в Україну були табу для Німеччини, певною мірою для Франції. Президент США Байден також висловився, що літаки не будуть поставлені Україні. Але Британія завжди була попереду, і вона розірвала всі ці заборони. Раніше це стосувалося також артилерії, далекобійних ракет та танків. Ці табу були змінені на ефективну програму завдяки насамперед ініціативі Великої Британії.

Британський прем'єр Сунак погодився очолити авіаційний форум підтримки України, але це має бути наповнено конкретним змістом. Тому що постачання F-15, F-16 лише обговорюються. США заявили, що готові дати добро, якщо ці літаки нададуть союзники, але не вони.

США бояться ескалації, прямої конфронтації з Росією. Але якщо це будуть інші країни – Франція, Велика Британія, Нідерланди – такий процес можна розпочинати.

Тому я вважаю, що літакова коаліція справді створюється. До неї вже долучаються інші країни, які мають різні типи літаків, не лише F-15 та F-16. Наприклад, британці надаватимуть свої літаки. Так, вони мають статус навчальних, але вони ще й навчально-бойові.

Водночас Британія вестиме активний діалог – а голос Лондона дуже вагомий – щодо поставок Україні винищувачів F-15 та F-16.

Польща та Нідерланди вже погодилися надати Україні літаки. Є низка країн, які й без участі Британії були готові закупити та передати Україні літаки. Тепер є літаковий центр, який дозволить узагальнити ці зусилля.

Крім безпосередньо передачі літаків, необхідно створити умови для навчання пілотів та експлуатації літаків в Україні. Потрібні аеродроми із відповідними смугами. Це тривалий процес.

– Коли в Україну можуть надійти перші західні винищувачі?

– Думаю, перше рішення щодо поставок винищувачів F-15 та F-16 може бути ухвалено на найближчому "Рамштайні", 14 лютого. Але самі поставки – тривалий процес, від трьох, а реально від шести до восьми місяців, з урахуванням передачі літаків, підготовки особового складу та бази їхньої експлуатації. Цей процес може тривати до кінця року.

Але коаліцію створено не лише під певні типи літаків. Союзники можуть передавати Україні інші типи. Наприклад, Польща готова постачати винищувачі радянського зразка, зокрема Міг-29, модернізовані відповідно до стандартів НАТО. У такому разі все буде набагато швидшим. Навчання може зайняти буквально кілька днів, оскільки наші льотчики навчалися на таких літаках, далі – формування підрозділів та застосування на фронті.

Франція та Британія мають більш легкі в експлуатації літаки, вони також можуть бути поставлені Україні. А паралельно готуватимуться F-15 та F-16 – потужніші стратегічні винищувачі та штурмовики.

Зважаючи на те, що Росія збирається грати в довгу, нам, звичайно, потрібна потужна літакова коаліція. Спочатку – те, що ми можемо швидко отримати, освоїти і пустити в бій, тому що противник починає наступальну операцію, потім – потужна авіація, яка може завдавати ударів по літаках противника, балістичних ракетах та інших літаючих апаратах.

Авіація – це ударна сила, яка дозволить ефективно знищувати велику кількість живої сили противника, особливо з урахуванням мобілізації та підтягування резервів у перспективі 3-4 місяців.

– Питання щодо далекобійного озброєння. Часто йдеться про те, що російська армія має зазнати повної поразки, щоб бути нездатною вести війну. Зокрема, таке завдання було сформульовано на першому "Рамштайні". Коли Україна може отримати таке озброєння? Чи готовий Захід суто політично до того, що українська армія завдаватиме ударів по центрах ухвалення рішень на території РФ?

– Необхідно сказати, що потенціал Росії дуже великий, особливо людський. Вони можуть мобілізувати і 500 тисяч, і більше. Вони також мають великий ресурс бронетехніки – танків, БТР. Озвучуються цифри до 4 тисяч. Літаків – до 400, гелікоптерів до 500. Так, здебільшого це старе озброєння, але його багато, це ціла армада.

Коли все це краще знищувати? На підходах, коли вони ще не прийшли на фронт, не зайняли бойових позицій, не почали брати участь у війні. У дорозі можна знищувати масово, тисячами. Це може викликати паніку в таборі ворога та його неготовність до бою.

Це можна здійснювати завдяки авіації, далекобійній артилерії та ракетним засобам. Це перша умова, яка забезпечить колосальний успіх. Ці засоби ворога не надійдуть на нашу землю, а будуть знищені раніше.

Для вирішення таких завдань ми вже маємо реактивні системи HIMARS і М270 дальністю 80 км. Звичайно, необхідно додатково десятки та десятки таких систем та мільйони ракет і снарядів до них. Є в нас і далекобійна артилерія дальністю 40 км, САУ дальністю 60 км. Усе це озброєння здатне знищувати ворожу техніку на підходах.

Наразі Україна веде переговори про постачання ракет до HIMARS дальністю до 150 км. Це те, що дозволить ще ефективніше знищувати всі резерви ворога ще на підходах.

На сьогодні противник кидає дивізії на Донецькому та Луганському напрямках, але це лише секторальний великий наступ. Це також вимагає далекобійної артилерії, ракет та боєприпасів. Але в перспективі 5-6 місяців ворог може зосередити набагато більший резерв сил та засобів. Тому критично важливо, щоб за 2-2,5 місяці ми були у всеозброєнні, і ракети дальністю 150 км були на озброєнні в достатній кількості. Тоді наш вогневий вал обмежить увесь фронт противника, котрий залишиться без резервів, без боєприпасів, нових озброєнь і техніки. Він буде змушений або здаватися, або тікати.

Що стосується ударів по території Росії, то наші союзники займають таку позицію: ми не повинні бити по центрах ухвалення рішень, політичних центрах. Але не було жодних заборон щодо ударів по ракетних пускових установках на будь-якій території, включно з Росією та Білоруссю, по аеродромах на території РФ, що вже робилося. Тут обмежень немає і не буде.

– За інформацією Інституту вивчення війни (ISW), російські окупанти розпочали наступ на Луганщині. Українська армія не дозволяє ворогові досягти великих успіхів, хоча ворог залучив на цей напрямок серйозні сили. За вашими оцінками, як розвиватимуться події далі? Наскільки далеко може зайти армія Путіна цього разу?

– Насамперед Путін поставив завдання до 23-24 лютого захопити Бахмут і просунутися на Сватовсько-Кремінському напрямку, а до 1 березня захопити всю Донецьку та Луганську області. Він багато разів ставив нові терміни, і вони завжди зривалися.

Ворог кинув усі останні резерви – ВДВ, морську піхоту, частини, які брали участь у бойових діях у Сирії та інших гарячих точках. Це професіонали. Навіть наші бійці та командири говорять про те, що вони на кілька порядків вищі за "вагнерівців" – не зеків, а професійних військових. Ми знаємо, що одна з дивізій прибула до Білорусі.

Тому попереду тяжкі бої. Я думаю, вони можуть врізатись на кілометри. Але ми готові до таких дій. Ми відстежуємо всі пересування ворога. Готуються потужні оборонні системи та маневри щодо контрударів, флангових ударів, можливо, контрнаступальних операцій тактичного рівня, а в перспективі і стратегічного.

Бої будуть дуже жорстокі, з урахуванням масовості та участі в них росіян високого класу. Але ми маємо витримати цю навалу завдяки озброєнню, техніці та нашим додатковим боєздатним резервам. А коли ми отримаємо додаткове озброєння, техніку та боєприпаси, коли сформуємо бронетанкові кулаки, за кілька місяців ми зможемо спланувати стратегічну наступальну операцію. Тоді ми звільнятимемо і Донбас, і південь.

Але це велика війна із великими жертвами. Росія втрачає близько тисячі військових щодня. Тільки минулої доби (8 лютого. – Ред.) – 910, перед цим ще 940, до цього – 1040. Це дуже великі втрати. Вони обов'язково позначаться на ситуації на фронті.

Тисяча людей – це вже полк. За три дні – три тисячі, це майже половина дивізії. Відповідно, щодня ми знищуємо по полку, а за десять днів – цілу дивізію. Це статистика, але це надтяжкі бої.