Генерал Романенко: ворог змінив тактику, але плани щодо Донбасу ті самі. Інтерв'ю

3 хвилини
73,0 т.
Генерал Романенко: ворог змінив тактику, але плани щодо Донбасу ті самі. Інтерв'ю

Армія країни-агресора Росії зробила висновки з помилок та змінила тактику ведення війни проти України. При цьому стратегія залишилася незмінною. Найближче завдання – повністю захопити Луганську та Донецьку області. Поки військова допомога Україні не стала масовою, ЗСУ змушені тримати оборону наявними засобами та відступати на окремих ділянках фронту.

Відео дня

А втім, завдання, яке поставили перед собою союзники України, – послабити Росію настільки, щоб вона не була здатна на агресивні дії. Це завдання виконають ЗСУ, щойно отримають необхідні озброєння.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив ексзаступник начальника Генерального штабу Збройних сил України, генерал-лейтенант Ігор Романенко.

Міноборони Великобританії оприлюднило нову мапу бойових дій в Україні. Як видно з неї, ворог просувається на Харківському, Луганському, Донецькому напрямках. Одночасно ЗСУ ведуть контрнаступ на Харківському та Херсонському напрямках. Коли ми зможемо принаймні зупинити наступ ворога?

– Коли наші військові потенціали зрівняються – потенціал збройних сил РФ та армії України. Станом на початок війни вони переважали нас втричі, третину ми знищили. Решту вони перегрупували, завели на південь і на схід. Використовуючи перевагу в живій силі та ударних можливостях, противник повільно, але просувається вперед.

Коли союзники виконають свої обіцянки щодо постачання зброї, ми зможемо підвищити свій потенціал і виконати своє оборонне завдання, тобто по всьому фронту зупинити просування противника.

Але завдання, яке ставилося нашими союзниками на "Рамштайні-1", – послабити Російську Федерацію настільки, щоб вона не могла найближчим часом проводити агресивні дії щодо будь-якої держави. Проте на таке стратегічне завдання ми не маємо сил. Поки що союзники не забезпечують нам необхідний обсяг допомоги не тільки для виконання цього завдання, а й для завершення оборонного завдання – на вирівнювання наших потенціалів.

Це об'єктивні закони війни: якщо ти не маєш сучасного озброєння і техніки, ти закриваєш це чисельністю слабо забезпеченого війська солдатів.

Пєсков натякнув, що Кремль скоригував свої плани щодо цієї війни. Чи бачите ви ознаки того, що ворог використовує іншу тактику та стратегію?

– Тактику – так, а стратегію – ні. Вони планують захопити Донецьку область так, як майже захопили Луганську, тобто виконати завдання, сформульовані Путіним на параді 9 травня.

Щодо тактики, то вони роблять висновки зі своїх помилок. У Сєвєродонецьку була реалізація такої тактики: використовують усі ударні сили, потім піхоту, вона не проходить, відступає, потім вони повторюють – і так проламують нашу оборону в міських боях. Оскільки вони наступають, то втрачають багато живої сили та техніки.

Але вже у випадку з Лисичанськом ми побачили іншу тактику. Вони не стали в лоб заходити в місто, а спробували обійти його з північного сходу та з південного заходу, щоб зробити "котел" – оперативне охоплення. Щоб не опинитись у "котлі", наші Збройні сили були змушені вийти з Лисичанська.

Ворог трохи скоригував свою тактику, але ми бачимо, що тактику скоригували і ЗСУ. Зокрема, наскільки ми бачимо з повідомлень, зараз акцент робиться на знищення складів боєприпасів та запасів паливно-мастильних матеріалів ворога. Наскільки це ефективна тактика у масштабах війни?

– Це не нове для нас, ми займалися цим і раніше. Просто у нас були гірші можливості. Щойно нам почали надходити HIMARS, ми отримали можливість завдавання високоточних ударів до 70 кілометрів. Такої зброї раніше не було, зараз з'явилась, і ми це використовуємо. США, які надали нам це озброєння, бачать, наскільки ефективно у нас виходить.

Ми маємо можливість завдавати ударів по пунктах управління та по складах вже на такій дальності. Раніше ми робили те саме, але на ближчій відстані.

Останнє питання про втрати ворога. Вони просто колосальні.

– Так, вони великі. Але, незважаючи на це, у живій силі вони поки що нас переважають, і в ударних засобах також.

Але перед нашими Збройними силами стоїть завдання якомога ефективніше знищувати живу силу, озброєння та техніку противника, щоб вирівняти потенціали. Це означає виконання оборонного завдання, яке змусить противника перейти до оборони по всьому фронту.

А потім, використовуючи оперативну паузу, зібрати сили. Якщо ми їх назбираємо завдяки нашим союзникам – причому це треба зробити швидко та масовано – тоді можна вести розмову про контрнаступальні операції зі звільнення нашої території від військ противника.