Відео дня
Кім Чен Ин дає Путіну небезпечні снаряди, цей непотріб може вибухнути щомиті: інтерв’ю з Жироховим
За інформацією української військової розвідки, Північна Корея постачає снаряди країні-окупанту Росії вже протягом останніх півтора місяців. Зокрема, йдеться про артилерійські снаряди та ракети для "Градів". Але проблема в тому, що все це фактично є старим непотрібом, від якого північнокорейський диктатор Кім Чен Ин радий позбутися. Ба більше, цей непотріб може бути ще й небезпечним для армії окупанта. Адже боєприпаси, виготовлені 50-70 років тому, можуть… вибухати просто у стволі артилерійських установок. Ще одна проблема з цією військовою допомогою ворогу – надто складна логістика.
На весну 2024 року російській окупаційній армії може знадобитися 300-400 тисяч нових штиків, отже, друга хвиля мобілізації в РФ фактично неминуча, незважаючи на те, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається уникнути цього. Проте людський ресурс у Росії, на жаль, досі є. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Михайло Жирохов.
– Нещодавно стало відомо про те, що американський мільярдер Ілон Маск фактично зірвав операцію із знищення Чорноморського флоту РФ, яку проводили спецслужби України 2022 року. Також є інформація про ще один дивний випадок: саме під час атаки українських засобів на бази ворога в Севастополі 13 вересня зв'язок Starlink знову зник на 50 хвилин. Ви допускаєте, що це була ще одна спроба Маска захистити військову базу Росії? Якщо так, наскільки небезпечно для України мати такого союзника?
– Передусім не зовсім зрозуміло, чи взагалі включався Starlink на окупованих територіях. Ще на початку широкомасштабного вторгнення були свідчення про те, що на окупованих територіях материкової України та Криму Starlink взагалі не включався. Я пам’ятаю, росіяни викладали якісь власні свідчення, що вони нібито захопили Starlink, хотіли ним скористатися, але він не працював. Це по-перше.
По-друге, Ілон Маск переконаний, що використання Starlink у військових цілях може призвести до ядерної війни. У такий спосіб він нібито рятує світ. Це такі лівацькі ідеї – мовляв, не потрібно воювати, потрібно домовлятися. Зважаючи на деякі його висловлювання, Маск вважає, що якщо Starlink не буде використовуватися у військових цілях, скоріше закінчиться війна й менше будуть гинути люди.
Крім того, наскільки я знаю, з ним проводили бесіди й російські дипломати. Посол РФ в США окремо говорив із ним за зачиненими дверима. Зміст цієї розмови ми не знаємо, але можна припустити, що росіяни знайшли якісь вразливі місця в своєрідному сприйнятті світу Маска й активно на це тиснули. Тому можливі різні варіанти. І західні ЗМІ, і сам Маск дають різні пояснення, які мають право на існування.
– Так, але, як ви знаєте, в Сенаті США ініціювали серйозну розмову з Маском. Його фактично викликали "на килим", щоб той дав пояснення. Адже Пентагон має контракт із SpaceX, отже, власник Starlink не може просто без відома міністерства оборони США втручатися в певні процеси.
– Я особисто розглядаю це як один з елементів передвиборчих перегонів, які формально ще не розпочалися. Зараз усі конгресмени використовують будь-яку можливість для того, щоб заявити про себе. Крім того, питання в тому, що частину апаратів Starlink закупили за гроші Пентагону і передали Україні, а частину було надано різними волонтерськими фондами, просто привозилася волонтерами. Тобто вона не відпадає під юрисдикцію Пентагону.
Отже, тут питання в тому, як використовувалися ті апарати, на які є контракт з Ілоном Маском, і як використовувалися інші, приватні. Адже частина апаратів Starlink в нашому війську фактично приватні. Тому американське оборонне відомство не може на них впливати напряму.
У цих умовах Ілон Маск, думаю, ухвалив найбільш просте рішення – він просто передав контроль над усією мережею Starlink в Україні і навколо в руки американських військових, щоб уникнути будь-яких розслідувань, які можуть призвести, зокрема, до розірвання контракту з Пентагоном. А йдеться про мільярди. Це достатньо великі суми, які для приватної компанії Маска є дуже важливими.
– За даними ГУР, зараз Росія перекидає на фронт на Луганщині 25-ту армію. Це пов’язують із великими втратами окупантів у живій силі. Що це за армія? Як ви оцінюєте її боєздатність? Як ворог може вирішувати проблему нестачі солдатів?
– Поки що нестачі особового складу в росіян немає. Перекидання певних підрозділів свідчить про те, що шляхом активних наступальних дій скорочуються не лише наші резерви, а й резерви росіян, які вимушені їх перекидати по різних ділянках фронту.
Поки що у них резерви є. Це кадрова армія, підсилена мобілізованими. Але вже зараз російські генерали бачать, що в них немає резервів для весни 2024 року. Саме тому вони наполягають на тому, щоб почалася друга хвиля мобілізації в Росії. Поки що Путін від цього відбивається, але ситуація на фронті свідчить про те, що, найімовірніше, такий крок буде. Всі ці затикання дірок якимись кадровими арміями не вирішують кардинально ті завдання, які стоять перед російською армією.
– Скільки їм треба на весну? 200-300 тисяч?
– Я не можу знати планів російського генштабу, але очевидно, що близько 300-400 тисяч. Це підйомна для Росії цифра, країна велика. Питання буде лише в якості цього особового складу. Але те, що вони зможуть знайти стільки людей, для мене не питання.
Говорити про те, що вони будуть поганенько озброєні, також не зовсім коректно, тому що російські бронетанкові заводи працюють у три зміни, заводи з виробництва стрілецької зброї також. Кількість снарядів, які виробляє РФ, вже більша, ніж виробляється в Європі. У них, на жаль, ще є потенціал, з яким вони можуть воювати і далі.
– Якраз щодо снарядів. Як повідомив очільник української військової розвідки генерал Буданов, Північна Корея вже протягом півтора місяців постачає в Росію боєприпаси. Зокрема, це снаряди калібрів 122 та 152 міліметрів, ракети до РСЗВ "Град" та танкові снаряди. Отже, ситуація з боєприпасами, напевно, не така вже й хороша. Чи відомо вам про те, наскільки великим є потенціал КНДР у контексті військової допомоги Росії? Можливо, його вистачить усього лише на місяць-два?
– Абсолютно ні. Північна Корея не воює з 1953 року, але з цього періоду вона накопичує на складах снаряди і всі боєприпаси. Ті боєприпаси північнокорейського виробництва, фото яких я бачив, вироблені в 1960-70-х роках.
Тобто у такий спосіб Північна Корея позбавляється надлишкового майна, снарядів, термін зберігання яких сплив. Вони передають їх росіянам. Причому вони передають росіянам снаряди певних типів – 122, 152-міліметрові. Вони є зменшеної дії, є великої дії, є просто осколково-фугасні. У Росії є потреба лише в деяких типах снарядів, які вони вже використали під час бойових дій.
Передусім йдеться про снаряди великої дії, тобто ті, якими можна уразити цілі на великій відстані. Цим вони намагаються компенсувати нестачу далекобійної зброї, тому що наша 155-міліметрова артилерія стріляє далі, ніж російська. Тому першочергово вони використовують саме ці снаряди підвищеної дальності, і вони дуже швидко закінчуються.
Щодо танкових снарядів від Північної Кореї – я особисто не бачив ані фото, ані відео. Було відео з використанням росіянами північнокорейських снарядів до "Градів", але вони також були не в найкращому стані. Вони були іржаві, 1950-х років виробництва.
Я не знаю, наскільки це підвищить боєздатність російської армії. Тому що такі снаряди не вибухають через один або навіть являють небезпеку для власного екіпажу – в будь-який момент снаряд може вибухнути просто у стволі.
Ця проблема добре відома українській армії, тому що 2014 року ми почали використовувати снаряди 1960-70-х років. Була дуже велика кількість випадків, коли вибухали самохідні артилерійські установки і снаряди прямо в стволі.
Тому підсилення російської армії завдяки Північній Кореї дійсно може бути – в КНДР багато таких снарядів. Але наскільки це позначиться на фронті, важко сказати. Не забувайте також про логістику. Адже з Північної Кореї до Росії є лише два шляхи постачання: або транзит, тобто залізниця, яка і так переповнена військовими ешелонами, або перевезення військово-транспортною авіацією. Але в такому випадку ці снаряди будуть золотими.