Кого не зможуть мобілізувати після набуття чинності нового закону, а хто втратить право на відстрочку: всі категорії
Після того, як 18 травня новий закон про мобілізацію №3633-IX набуде чинності, частина громадян не підлягатиме мобілізації або матиме відстрочку. Однак деякі особи право на останню втратять.
Текст документа був опублікований в офіційному виданні Верховної Ради "Голос України" 17 квітня. Нардепи проголосували за законопроєкт 11 квітня, а 16-го його підписав президент.
Нові умови відстрочки для студентів
Якщо раніше всі студенти мали таке право, то новий закон залишить відстрочку лише для тих, хто навчається за денною або дуальною формою, а рівень освіти – вищий за здобутий раніше.
Відповідно, особи, які вирішили здобувати другу чи третю освіту, відстрочки не матимуть. Право на відстрочку залишиться дійсним для докторантів і тих, кого зарахували до інтернатури.
Також серед нововведень – відстрочки не буде у працівників підприємств, установ й організацій Міністерства оборони.
Кого не зможуть мобілізувати
Новий закон розширює категорії військовозобов’язаних, які не підлягатимуть мобілізації. Зокрема:
– ті, хто був у полоні та звільнився зі служби у запас (можуть приєднатися до ЗСУ лише за власним бажанням);
– військовозобов’язані, які пройшли новий вид служби – базову військову службу, допоки їм не виповниться 25 років;
– члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності.
Інші пункти здебільшого не є новими, але в окремих є зміни. Хто ще не підлягає мобілізації:
– заброньовані працівники (тепер вони мають бути на спеціальному обліку);
– особи з інвалідністю, особи, визнані ВЛК тимчасово непридатним за станом здоров’я на термін 6-12 місяців (після цього строку вони знову мають пройти ВЛК);
– наукові та педагогічні працівники навчальних закладів, якщо вони мають щонайменше 0,75 ставки;
– громадяни, на утриманні яких перебувають троє чи більше дітей віком до 18 років (якщо немає заборгованості зі сплати аліментів);
– жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину віком до 18 років (якщо другий із батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі);
– особи з неповнолітньою дитиною, якщо один із батьків уже служить;
– жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують важко хвору дитину чи дитину з інвалідністю;
– жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка має інвалідність I чи II групи;
– усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина до 18 років, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування;
– опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років;
– громадяни, які зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьками. Також допускається догляд за батьком чи матір’ю дружини/чоловіка, якщо останній помер чи через стан здоров’я не може доглядати за батьками;
– опікун особи, визнаної судом недієздатною;
– громадяни, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи (також є умови відстрочки для тих, у кого дружина чи чоловік з інвалідністю ІІІ групи);
– особи, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, матір або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або зникли безвісти під час АТО, ООС, широкомасштабного вторгнення.
Не мобілізуватимуть і певну частину держслужбовців та силовиків. Це:
– керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів держуправління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;
– народні депутати України;
– судді;
– уповноважений Верховної Ради з прав людини;
– голова та інші члени Рахункової палати;
– дипломатичні службовці;
– працівники органів військового управління, військових частин Міністерства оборони, Збройних сил, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату Міністерства внутрішніх справ та експерти установ експертної служби МВС;
– держслужбовці, що забезпечують діяльність президента, Верховної Ради та Кабінету міністрів (зокрема, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, а також виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій).
Як писав OBOZ.UA, в Україні планують посилити адмінвідповідальність за неявку до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також за те, що військовозобов'язаний не оновив свої персональні дані. Штрафи за ці правопорушення, ймовірно, збільшаться, вважає член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!