УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Коваленко: на боці України воюють азербайджанці, чехи та ірландці. Що вони говорять про війну

4 хвилини
250,5 т.
іноземці в армії України

Коли 24 лютого 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення російських окупантів в Україну, на території нашої країни перебувала велика кількість іноземних громадян. Одні навчалися, інші – займалися бізнесом тощо. І коли пролунали перші вибухи, багато хто поспішив покинути Україну, що й зрозуміло – це не їхня війна. Але були й ті, хто не поїхав, хоча мав на те повне право та всі можливості. Ба більше – вони приєдналися до Сил оборони України, щоб воювати проти окупантів.

Ці захисники від народження не українці, але стали на захист нашої країни і пліч-о-пліч з нашими воїнами воюють із загарбниками з Росії.

На жаль, я не можу розповісти абсолютно про всіх іноземців у складі Сил оборони України – це може бути багатотомник. Але про деяких бойових братів розповім.

Тайяр

Одним із таких добровольців став Баширзаде Тайяр Алі-огли з позивним "М'ясник". Тайяр – азербайджанець, уродженець села Алпоут, що розташоване поблизу міста Барда.

Коли його в Україні застала війна, він працював водієм у Тернополі. Замість того, щоб виїхати разом із сім'єю, він добровільно вступив до Сил оборони України у березні 2022 року і з того часу залишається в армії.

Тайяр брав участь у боях за Ірпінь та Гостомель на Київщині, потім у звільненні Харківської області під час контрнаступу восени 2022 року. Також брав участь у бойових діях у Луганській та Донецькій областях.

Відео дня

Воїн називає Україну своєю другою батьківщиною, і це його головна мотивація, щоби продовжувати боротися з російськими окупантами. Він бачить лише один кінець війни – перемогу України.

Коваленко: на боці України воюють азербайджанці, чехи та ірландці. Що вони говорять про війну

Після цього дуже хоче повернутись до професії водія.

Абрек

Інший мій співрозмовник – Абрек. Йому 30 років, раніше він працював за спеціальністю – ветеринарним лікарем.

Незважаючи на те, що Абрек – громадянин Азербайджану, він вступив до лав ЗСУ ще у 2017 році. Служив у районі Бахмута, Сєвєродонецька, Костянтинівки та Волновахи.

У ті непрості дні лютого-березня 2022 року, коли розпочалася повномасштабна війна і багато хто втратив орієнтири, не бачив майбутнього, Абрек на подяку за все те, що він мав в Україні, вважав за свій обов'язок допомогти українцям у боротьбі з окупантами.

Він добре знав, що куди приходить Росія – там смерть та руйнування. З 2022 року Абрек пройшов бої на Харківщині, у Бахмуті, захищає Часів Яр і вірить у те, що Україна переможе. А коли це станеться, то обов'язково повернеться до обраної професії ветеринарного лікаря.

"Степан"

Наступний мій співрозмовник говорить чудовою українською мовою, хоча сам він із Чехії.

"Мій позивний "Степан". Я приїхав із Чехії до України на початку війни. Мені було 19 років, я приїхав добровольцем, щоб воювати і допомагати окупованій країні. Я народився в Чехії, але тепер мій дім тут. Я тут уже давно і незважаючи на дуже складну ситуацію, почуваюся як серед своїх", – розповів він.

Як "Степан" потрапив до ЗСУ? "Більш-менш просто: я прийшов і пішов добровольцем в армію", – відповів військовий. І додав, що вторгнення та окупація іншої країни не здається йому нормальним: "Я знав, що можу допомогти. Незважаючи на високий ризик, мені подобається моя робота".

Коваленко: на боці України воюють азербайджанці, чехи та ірландці. Що вони говорять про війну

"Степан" пройшов Вірнопілля Харківської області, Лиманський фронт, Авдіївський фронт.

"Я не знаю, що буде далі. Я поки що нічого не планую, тому що не знаю, що станеться наступного дня. На війні краще нічого не планувати", – каже Степан, відповідаючи на питання про майбутнє.

Про те, коли закінчиться війна і що він робитиме опісля, військовий відповів: "Складне питання, війна триває вже дуже довго. І я, чесно кажучи, думаю, що війна закінчиться через дуже довгий час. Я обов'язково відпочину, продовжу заробляти на життя як солдат. Жити звичайним цивільним життям я точно не хочу".

"Ірландець"

"Ірландець" – це і позивний, і національність ще одного захисника України. Він спілкується ламаною українською мовою, яку почав вивчати не так давно.

Воїну 20 років, він народився в столиці Ірландії – Дубліні. Зараз служить у складі легендарної 3-ї ОШБр, попередньо подавши заявку онлайн.

"Ірландець" з перших днів вважав війну Росії проти України несправедливою та впевнений, що для перемоги треба вбити всіх ворогів.

Воїн брав участь у кінцевій фазі оборони Бахмута, захищав Авдіївку, зараз – на Луганщині.

Коваленко: на боці України воюють азербайджанці, чехи та ірландці. Що вони говорять про війну

"Ірландець" бачить себе в майбутньому як боєць ЗСУ, який удосконалюється як військовий та розширює свої знання. Майбутнє війни він уявляє із меншою піхотною компонентою у боях і переходом на безпілотну компоненту.

Про своє майбутнє після закінчення війни боєць каже таке: "Думаю закінчити навчання і трохи поїздити світом перед тим, як шукати роботу".

Війна в Україні об'єднала багато націй у допомозі нашій країні зброєю, боєприпасами, технікою, політичною та економічною підтримкою. Але є іноземці, які не просто віддалено надають солідарну допомогу Україні в боротьбі з російськими окупантами, але особисто зі зброєю в руках захищають нашу країну.

І в той час, як деякі українці платять тисячі доларів за те, щоб переплисти (або не переплисти – кому як пощастить на цьому атракціоні Харона) Тису, громадяни інших країн добровільно їдуть до нас, щоб допомогти українському народу перемогти в цій підступній та несправедливій війні.

Матеріал опубліковано в межах спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".