Логіка атак Путіна на Україну така сама, як у нацистів в "Освенцимі". Інтерв’ю з полковником Недзельським про останні ракетні обстріли
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Ракетні й дронові удари країни-агресора Росії по Україні насамперед мають не військову, а психологічну мету – посіяти серед українців страх, паніку, зневіру. Географія ударів, яку обирає ворог, також великою мірою має психологічний підтекст. У такий спосіб Кремль хоче створити в українців відчуття, що не залишилося жодного клаптика землі, де вони б почувалися у безпеці. Агресор сподівається, що такі дії призведуть до соціального вибуху в Україні, до тиску на владу припинити війну за будь-яку ціну, що фактично означатиме капітуляцію.
Методи терору, які сьогодні проти українського народу застосовує країна-окупант, подібні до методів, які застосовували німецькі нацисти за часів Другої світової війни у концтаборі "Освенцим" із метою зламати волю людини до опору.
Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив полковник запасу ЗСУ, колишній начальник розвідки 92-ї ОМБр, військовий експерт Петро Недзельський.
– Якщо подивитися на мапу ракетних і дронових атак ворога на нашу країну, зокрема атаки в ніч проти 27 червня, то можна побачити, що він намагався накрити практично кожен куточок України. Так, ворожі дрони й ракети летіли над Тернополем, Чернівцями, Хмельницьким, Одесою, Полтавою, Харковом, Києвом, Кривим Рогом, Миколаєвом, Житомиром, Черніговом… На вашу думку, чи є в цій географії атак певна логіка? Чи ворог просто гатить по всій Україні, скрізь, де може дістати?
– Логіка, безумовно, є. Ворог гатить по всій території України, бо його завдання номер один – посіяти паніку та зневіру, спричинити дезорієнтацію серед українців, щоби згодом їх було легше здолати. Отже, завдання – зробити так, щоби в Україні не залишилося жодного клаптика землі, де люди могли б почуватися у безпеці.
Щось подібне використовували і нацисти в концтаборі "Освенцим" у часи Другої світової війни. За в’язнями, які працювали, завжди стежив снайпер. Час від часу він стріляв у когось. Спочатку в’язні думали: якщо ми будемо добре працювати, снайпер не буде стріляти по нас. Але логіка нацистів була інша: вони стріляли не лише у тих, хто працював погано, але й у тих, хто працював добре. Це викликало паніку й ступор у всіх в’язнів, бо вони щохвилини чекали на постріл.
Отже, подібний принцип застосовують і російські окупанти. Це нацистська, садистська тактика, аби посіяти зневіру, страх, паніку в усього населення України, паралізувати його і змусити здатися.
– Але ж відомий феномен, що людина звикає абсолютно до усього, навіть до постійної небезпеки, чи не так?
– Саме на це й розраховували німці, які так вчиняли в "Освенцимі". Щойно людина починала адаптовуватися до небезпеки і думати, як втекти, в неї стріляв снайпер. За таких умов не може йтися про адаптацію.
Цей самий принцип застосовує Путін і його кодло. Саме тому вони б’ють по всій території України. Вони намагаються примусити Україну до капітуляції. Це суто психологічний вплив. Тому що жодного сенсу від цих ударів з економічної, військової чи політичної точки зору немає. Адже об’єкти, по яких завдаються удари, не мають жодного військового навантаження.
Ворог навмисне б’є по цивільних об’єктах, щоби викликати соціальне напруження, тиск на керівництво держави, спровокувати вимоги припинити війну за будь-яку ціну тощо.
– Чи вважаєте ви, що нескінченні атаки країни-агресора на об’єкти енергетичної інфраструктури в Україні, зокрема, мають ту саму мету, про яку ви сказали, – не тільки створити українцям проблеми з електрикою, але й спричинити психологічний вплив на них, зламати волю? Чи може через це погіршитися соціальна ситуація в Україні?
– Ворог розмірковує так: готуй сани влітку. Вони готуються до зими й намагаються вивести з ладу якнайбільше об’єктів енергопостачання в Україні. Чим більше об’єктів вони зруйнують, тим легше їм буде диктувати свої умови взимку. Ворог намагається зробити так, щоб узимку українці залишилися без електрики.
Українські об’єкти енергетики завжди будуть однією з пріоритетних цілей російського агресора. Безумовно, ці дії також мають на меті створити в Україні соціальну напруженість, аби спричинити протести, протистояння тощо.
– Ви згадали про економічний аспект. Дійсно, війна – дуже недешева річ. Одна така атака Росії на Україну, за різними оцінками, може коштувати агресору в середньому від 350 до 650 мільйонів доларів.
– Так, ви праві. Але ворог не зважає на ці втрати, бо його мета – посіяти паніку серед українського населення, залишити його без тепла, без світла… Все це заради досягнення своїх геополітичних цілей.
Путін – поза сумнівом – психічно хвора людина. В нього параноя. Така людина на жодні об’єктивні обставини не зважає. Переконати її неможливо, домовитися з нею неможливо. І в цьому президент Зеленський абсолютно правий: із Путіним домовлятися неможливо. Це те саме, що домовлятися з крокодилом.
– Наразі, за повідомленнями Генштабу, можна виділити дві найбільш гарячі ділянки фронту: перша – це Покровський напрямок, на північний захід від Авдіївки, де ворог намагається просуватися далі. Друга ділянка – це Часів Яр. Як ви думаєте, чи є теоретична небезпека того, що ворог може прорвати українську оборону?
– На жаль, відчувається ця російська навала, оскільки їхній економічний та людський потенціал дійсно великий. У ворога значний ресурс техніки, зокрема, бронетехніки. За деякими показниками цей ресурс перевершує український у 4-7 разів. Тому нашим хлопцям дуже важко стримувати ці психопатичні "м’ясні" штурми, цю навалу.
Так, ми називаємо їх "орками", ми розуміємо, що вони можуть бути погано підготовлені, що вони не вміють атакувати, не володіють військовим мистецтвом тощо, але все одно їх багато і вони ведуть бойові дії.
Однак я вірю у те, що жодного стратегічного успіху росіяни в Україні не матимуть. Дійсно, бувають тактичні успіхи – десь просунулися, зайняли населений пункт… Але перемогти вони не зможуть.