Масованими ударами РФ по Україні керують агенти Кремля, але скоро ситуація може змінитися. Інтерв'ю зі Ступаком

Ракетно-дронові атаки країни-агресора Росії по Україні стали значно масованішими. Фактично ворог ставить нові рекорди. Йдеться не просто про терор мирного населення, а й про системні удари по військових і критично важливих для української оборонної галузі об’єктах. При цьому точність ударів свідчить, що ворог користується допомогою агентів усередині України. Це, зокрема, підтверджують обстріли по об’єктах Луцька та Києва. Водночас можливості Росії у виробництві дронів стрімко зростають і, вочевидь, будуть нарощуватися й надалі.

Як протистояти цим викликам? Чи має Україна запровадити принципово новий підхід до захисту власного неба? Просте збільшення кількості засобів ППО, звісно, вкрай потрібно, зокрема, системи типу Patriot, які чи не єдині здатні збивати балістичні ракети. Але протидія має бути не лише оборонною. Потрібні асиметричні рішення – удари по виробничих об’єктах Росії та фізичне усунення ключових розробників і функціонерів дронових програм. Крім того, оптимізм викликають дві ініціативи: українсько-німецька програма зі створення власних ракет та підписання меморандуму з компанією Swift Beat, яка вже найближчим часом планує виробити 10 тисяч дронів-перехоплювачів для захисту нашої країни.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ексспівробітник Служби безпеки України Іван Ступак.

– Ми бачимо, що, на жаль, ракетно-дронові атаки ворога стають дедалі масштабнішими, фактично Росія б'є власні рекорди. І складається враження, що можливості ворога також зростають щодня. Чи вважаєте ви, що це дійсно так і що не йдеться просто про певну ІПСО?

– Можливості дійсно є, і вони зростають безперечно. Наведу таку аналітику. Якщо в листопаді 2024-го в Росії виробляли 90 дронів на день, то вже у червні цього року 160 дронів на день. Це велика кількість, це шалена кількість. Вони мають можливість це робити. Яка у них планка, яка фінальна межа, які матеріальні або ще якісь інші ресурси, ніхто не може сказати. Ніхто не може сказати, чи буде тисяча на місяць виготовлятися, чи 5 тисяч, ніхто не знає. І суть у тому, що вони будуть надалі розганяти свої можливості.

Щодо атак РФ знову і знову наголошую, що тут більше йдеться вже не про терор цивільного населення, хоча частково він наявний. Це більшою мірою про влучання у військові та напіввійськові об'єкти. У все те, що працює, забезпечуючи військо. Виготовлення мікросхем, мікроелектроніки, комплектуючих до безпілотників, українська ракетна програма, комплекси протиповітряної оборони. Все це є об'єктами атаки Російської Федерації.

Знову і знову кажу, що тут працюють українці, всередині. Вони всередині допомагають Російській Федерації. На цьому я ставлю більший акцент. На жаль, ці люди поки що залишаються.

– Тобто ви маєте на увазі певну агентуру Кремля?

– Так, це люди, які наводять удари. До прикладу, ви бачили вчорашню (9 липня. – Ред.) мапу ударів по Луцьку, по Волинській області. Усе концентровано, усе туди. Це означає, що противник не просто шукав цілі навмання, він знав точно, куди бити.

Така сама історія з Києвом. Вони знали, куди бити. Після минулої атаки вони перевірили свої дані, побачили, що було знищено, що було частково знищено, і знову організували цей удар.

– Ви сказали, що напевно Росія збільшуватиме виробництво "Шахедів". Такої думки й аналітики Інституту вивчення війни. За їхніми оцінками, до осені поточного року Росія вже зможе застосовувати понад тисячу безпілотників за одну атаку. Як ви думаєте, за таких обставин чи можна змінити принциповий підхід до знищення цих "Шахедів"? У чому може полягати принципово інший підхід у ППО для того, аби забезпечити безпеку принаймні столиці?

– Перша думка – треба більше ППО, більше збивати, але це такий собі реактивний момент. Ми не здоганяємо. Росіяни роблять більше, і ми наздоганяємо.

Як на мене, нестандартні прийоми – це передусім знищення самих виробничих потужностей Російської Федерації, а також знищення ключових інженерів, функціонерів програм із виготовлення безпілотників, передових конструкторів тощо.

– Наскільки я пам'ятаю, раніше саме інженерами наші СБУ і ГУР ще не займалися?

– Ну принаймні ми цього ще не бачили. Можливо, вони працюють над цим, але це моє припущення, суб'єктивний суб'єктивізм. Ми їх не бачили. Були військові, начальники штабів, відповідальні розвідники, а от інженерів не було. До речі, Ізраїль працює по функціонерах іранської ядерної програми. Це провідні інженери, фахівці тощо. Думаю, у нас так само має бути.

Щоразу збивати дрони – це здорово, але наведу таку аналогію. Боксер, який постійно тримає удар, рано чи пізно почне пропускати. Треба завдавати ударів у відповідь.

– На жаль, відсоток збиття балістики залишається досить низьким. Як ви думаєте, як можна збільшити його?

– Звісно, це більше ракет, більше систем ППО, але поки що ми знаємо, що тільки Patriot збиває балістику. Так, говорять, що франко-італійська система SAMP/T теж здатна збивати балістику, але відверто скажу, я не бачив таких підтверджених даних.

Я чітко знаю, що європейці працюють над цим питанням, намагаються переоснащувати свої системи, які є у них є на озброєнні, аби вони мали можливість збивати балістику і не бути залежними від американських систем. Адже всі у світі вже усвідомили, що рано чи пізно американці можуть кинути будь-кого з ракетами, не дати, сказати, вони вам не потрібні, вони потрібні нам в іншому регіоні. Тому мають бути свої аналоги.

– Трамп висловився щодо передачі Україні додаткової системи Patriot, але зауважив, що ще не схвалив рішення. На вашу думку, плюс один Patriot – це суттєве посилення нашої ППО, зокрема, в обороні Києва? Чи все ж таки для нас важливіші ракети до цих Patriot, які у нас вже є, ніж ще одна установка Patriot?

– Мені здається, ракети мають бути першими, але ми не знаємо, скільки систем у нас є. За різними оцінками, сім. Вочевидь, якщо просто передати установку без ракет – це як автівка без бензину. Потрібно все мати у комплексі.

– Чи могли б ви сказати, чи є приводи для оптимізму в цій ситуації?

– Є. Перше – це українсько-німецька ракетна програма. Німеччина нам із цим дуже допомагає. Борис Пісторіус привіз нам 1,9 мільярда євро. Я припускаю, що велика частина цієї суми піде саме на ракетну програму – власна балістична ракета і власна крилата ракета. А тоді подивимося, як росіяни можуть їх збивати.

Це буде цікаво. І це дуже може нам допомогти. Не одразу, не за перший пуск, але воно допоможе знищувати якісь великі об'єкти за позначкою 300 плюс кілометрів на окупованих територіях, десь за Донецьком, за Луганськом, місця скупчення російських мобіків, призовників, ФСБівців, де вони проживають компактно, у санаторіях, у будинках відпочинку, у спортивних інтернатах, готелях тощо. Ну й взагалі по сусідніх військових об'єктах. Знищення таких великих об'єктів дійсно буде болючим для Росії. Це по-перше.

По-друге. Минулого тижня президент Зеленський підписав меморандум із компанією Swift Beat. Здавалося б, звичайний меморандум, яких було вже тисячі. Але у ньому йдеться про виготовлення дронів-перехоплювачів. Хтось скаже: знову ці дрони-перехоплювачі, про них вже багато говорилося, але де вони? Вони є, але поки що невелика кількість.

Важливо те, хто підписав цей меморандум. Це Ерік Шмідт, гуру Кремнієвої долини Сполучених Штатів. Це людина, яка була головою ради директорів компанії Google. Це доларовий мільярдер. Він заявив, що буде частіше з'являтися в Україні, орієнтовано тричі на рік. Він планує інвестувати в Україну мільярд американських доларів, знайти інвестиції для виготовлення безпілотників.

Який горизонт планування? Він бачить, що орієнтовано протягом трьох місяців в Україні повинно вже бути 10 тисяч дронів-перехоплювачів. І ця кількість має збільшуватися. Тобто мільярд доларів і 10 тисяч дронів-перехоплювачів.

Я думаю, що це буде дуже непогано. Це стосується не тільки "Шахедів", але й дронів, які висять у повітрі над лінією розмежування, над Харковом, над Дніпром, над Сумами, над Києвом. Усе це буде збиватися цими дронами-перехоплювачами.