УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Мельник: Путін поспішає з наступом, зброя для ЗСУ ще в дорозі. На кого працює час? Інтерв’ю

5 хвилин
153,9 т.
Мельник: Путін поспішає з наступом, зброя для ЗСУ ще в дорозі. На кого працює час? Інтерв’ю

Сьогодні у війні Росії проти України вирішальним став фактор часу. Країна-терорист концентрує резерви, готує наступальну операцію і може піти в атаку вже в перспективі найближчих днів. Водночас масові постачання зброї Україні, узгоджені на останньому "Рамштайні", можна очікувати лише за кілька місяців. Тож, складається досить непроста ситуація.

Втім навряд чи ворог накопичив резерви, що зможуть суттєво вплинути на ситуацію на фронті, а сконцентровані сили і засоби окупанта стануть чудовою мішенню для українських HIMARS. Водночас Росія досі має ресурс для виробництва озброєнь, нехай і застарілого зразка. Якщо Кремль поставить усю країну на воєнні рейки, фінал війни буде важко передбачити. А отже, Україні та її партнерам варто поспішати. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– Останніми днями дедалі частіше лунають прогнози про новий потужний наступ російських окупаційних військ. Зокрема, про це написали і в Financial Times. Вони з посиланням на представника розвідки України Андрія Черняка заявили про те, що агресор намагатиметься вже протягом найближчих 10 днів (інтерв’ю записувалося 6 лютого. – Ред.) здійснити свою атаку. Чому саме 10 днів? Чи може Путін готуватися до роковин війни, до 24 лютого?

– Дійсно, на Путіна тиснуть терміни, незабаром річниця. Йому потрібно про щось рапортувати, про нові захоплення тощо. Генерал Герасимов, який був призначений керівником цієї так званої військової операції, очевидно, також надзвичайно зацікавлений у тому, щоб якимось чином показати результат. Принаймні політичне і військове керівництво має зацікавленість у тому, щоб здійснити результативну наступальну операцію напередодні річниці.

Я не можу не погоджуватися з висновками представника розвідки, тому що в нього є об’єктивні дані. Але я погоджуюся з тим, якого висновку дійшли журналісти.

– А як щодо ресурсів? Чи зміг їх зібрати окупант? На що він здатен сьогодні із своїми наявними силами та засобами?

– З одного боку, дійсно, за цей час Росія максимально накопичила ресурси для наступальної операції. З іншого боку, є сумніви в тому, що цих ресурсів достатньо для того, щоб здійснити потужний наступ, а тим більше наступ, який би мав серйозний вплив на ситуацію.

Принаймні на певний момент питання залишається відкритим – наскільки Росія може перехопити стратегічну ініціативу на полі бою, яка до недавнього часу утримувалася українською стороною.

Ще один момент. Результативна тактика, яка застосовувалася українською армією під час контрнаступальних операцій, під час стримування російського наступу – це знищення насамперед великих скупчень особового складу, техніки, командних структур. Великий наступ створює додаткові умови для того, щоб реалізовувати цю тактику. Тому що неможливо велику масу техніки й особового складу просто перекинути на великі відстані. Вони мають десь накопичитись, зокрема, й на дальності, яку досягають ті самі HIMARS чи гаубиці.

– Давно говорилося про те, наскільки в цій війні важливий фактор часу, що багато залежатиме від того, хто зможе підготуватися раніше до нової активної фази бойових дій. "Рамштайн-8" був досить недавно. Ми бачили інформацію, що перший танк Leopard 2, призначений для України, вже в Польщі, але, на жаль, це поки що один танк. Якщо дійсно йдеться про наступ за десять днів, чи встигне українська армія підготуватися до відбиття ворожих атак?

– Якщо ми говоримо про можливість використання тих напрацювань, які були досягнуті під час останнього "Рамштайну" – танки та інші види озброєнь, то більшість із цих озброєнь не встигнуть не лише до лінії фронту, а й до території України за цей короткий час.

Той танк, який Канада на камеру вантажила у літак, – то це, швидше, піар-акція, сигнал серйозності намірів. Навряд чи цей танк за десять днів зможе з’явитися на полі бою. Якщо ж ми орієнтуємося на те, що отримаємо близько ста танків, то реальні терміни – це два-три місяці.

Тому дійсно час, мабуть, один із найпотужніших факторів, який впливає на ухвалення рішення і коригування планів наступальних операцій як українським, так і російським командуванням. З одного боку, російське командування зараз намагатиметься максимально використати проміжок часу між тим, що є зараз, і майбутнім, коли Україна отримає той доволі суттєвий пакет військової допомоги, щоб реалізувати свої плани.

З іншого боку, часовий фактор може чинити тиск і на Україну, тому вона може розпочати хай не масштабний контрнаступ, але щонайменше суттєво сплутати плани противника щодо проведення наступальної операції, яка, очевидно, планується. Для цього нам, можливо, доведеться використати додаткові резерви, які готувалися під наступальну операцію.

Можливо, доведеться більш інтенсивно використовувати наявні резерви бойової техніки. Але це, швидше, позитивний фактор, оскільки розуміння того, що за 2-3 місяці буде планове поповнення, в українського командування є певний простір для маневру.

– Радник головнокомандувача ЗСУ Ден Райс повідомив про те, що війська РФ перемістили свої склади з військовою технікою вглиб захоплених ними територій, побоюючись українського озброєння, зокрема, HIMARS. Чи це хороша новина для нас – ворог ховає свої склади напередодні наступу?

– Це не є ані хорошою, ані поганою новиною. Це констатація факту того, що росіяни вчаться, вони враховують дальність дії HIMARS. Звичайно, це збільшує час постачання боєприпасів від безпечного місця зберігання до лінії фронту. Але це тимчасове явище. Звичайно, певною мірою це сповільнює росіян, це накладає додаткові обмеження на їхні амбіції, оскільки основним транспортним засобом є автомобільна техніка, якої в росіян серйозно бракує. Основний транспортний засіб – залізниця, яка в цьому випадку підпадає під обмеження.

Тому це збільшить проблеми росіян – зменшення темпів перекидання резервів, маневрування цими резервами між різними ділянками лінії фронту.

The Wall Street Journal повідомив, що Росія та Іран впритул підійшли про створення заводу із виробництва дронів-камікадзе. Чи дійсно в Росії можуть налагодити масове виробництво "Шахедів", і за певний час ми в Україні матимемо нові потужні атаки дронами?

– Так, це велика загроза для України, оскільки спільне виробництво дронів – це лише один з аспектів. Росія інтенсивно нарощує виробництво тих озброєнь, які вони можуть розробляти. Попри обмеження, пов’язані із санкційною політикою, все одно Росія здатна виробляти величезну кількість озброєнь, боєприпасів.

Це якраз про те, чому цей конфлікт не можна затягувати. Тому що є небезпека того, що Росія поставить усю країну на воєнні рейки. Тоді фінал змагання між російськими ресурсами і ресурсами України за підтримки наших партнерів буде дуже важко прогнозувати.

Тому найбільш оптимальний варіант завершення цього конфлікту – це забезпечення якомога швидшого розгрому Росії на полі бою.