УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Миротворці в Україні: війна не залишила нам вибору. Інтерв’ю з Олексієм Мельником

4 хвилини
22,4 т.
Миротворці в Україні: війна не залишила нам вибору. Інтерв’ю з Олексієм Мельником

На сьогодні стало зрозуміло, що українська армія не може виконати завдання повного звільнення тимчасово окупованих територій. На жаль, навіть завдання стабілізації фронту виглядає вкрай складним. Західні партнери України розуміють це, і саме тому дедалі частіше озвучують інші, менш амбітні варіанти вирішення конфлікту. Один із них – введення в Україну миротворчого контингенту. Проте цю ініціативу апріорі буде важко реалізувати на практиці, адже країна-агресор Росія має дати свою згоду. Це можливо у разі, якщо їй дійсно потрібні миротворці в Україні або якщо Кремль буде змушений піти на цей крок.

Відео дня

Обраний президент США Дональд Трамп, схоже, відкоригував свої уявлення про завершення війни в України й напевно був би готовий підтримати ідею з миротворцями. Але ідею навряд буде реалізовано з тих самих причин. Проте Україна де-факто опинилася в ситуації, коли необхідно завершувати війну в умовах, коли хороших варіантів немає.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив співдиректор програм зовнішньої політики, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова, військовий експерт Олексій Мельник.

– Як ви ставитеся до ідеї введення в Україну миротворчого контингенту? Це більшою мірою плюс чи мінус для нашої країни?

– Перш ніж давати відповідь, плюс це чи мінус, важливо розібратися в термінології. Якщо ми говоримо про миротворців, то цьому має передувати певний мирний процес. Це перемовини, це досягнення угоди та її імплементація. Ключовою вимогою є згода двох сторін, що воюють, на розгортання миротворчої місії. Якщо ми говоримо про мандат ООН, то, як відомо, в Раді безпеки РФ має право вето. Отже, для того щоб Росія погодилася, це точно має бути вигідно Росії або станеться щось таке, що примусить Росію піти на цей крок, коли подальше продовження війни буде для Путіна вочевидь невигідним. На сьогодні це якась просто неймовірна ситуація.

Відповідно, потрібна згода Росії на те, що там можуть бути миротворці. А це означає черговий етап торгів, тому апріорі миротворці мають бути нейтральною стороною. Хто може бути нейтральним з погляду Росії? Якщо ми говоримо про контингенти західних країн, то це надзвичайно малоймовірно. Можна пофантазувати, що таким миротворцем, особливо враховуючи орієнтовну чисельність контингенту, який має бути залучений, може бути Китай чи Бразилія.

Коли я про це розповідаю, це вже займає деякий час, а імплементація такого рішення може розтягнутися на місяці. І протягом цих місяців триватимуть бойові дії, або ж буде нічим не забезпечений режим перемир'я.

Інша форма операції – це примушення до миру. Такі приклади – успішні і не дуже успішні – в історії миротворчої діяльності були. Це коли коаліція країн, бажано отримавши мандат ООН, або без такого мандата, як це також було, вдається до прямого військового втручання і примушує або одну, або обидві сторони до припинення вогню. При цьому успіх операції не гарантується.

Якщо йдеться про російсько-українську війну, можна завчасно сказати, що на такі дії ніхто не піде, бо однією зі сторін, а тим більше агресором, є ядерна держава, то це загрожує великим конфліктом зі значними жертвами серед особового складу цієї потенційної коаліції, тобто провал на 99,9 відсотка.

Миротворці в Україні: війна не залишила нам вибору. Інтерв’ю з Олексієм Мельником

– Залишається ще один невідомий фактор – позиція з цього питання Дональда Трампа. Чи можна припустити, що сам Трамп запропонує цей варіант з миротворцями? Ми розуміємо, що він має важелі впливу на Путіна, чи не так?

– На сьогодні його позиція не така вже невідома, як виглядала кілька тижнів тому. Практично щодня звучать якісь заяви або від самого Трампа, або від його найближчого оточення, людей, які будуть призначені на ключові посади, які вносять більш-менш ясність у ситуацію. Тобто вже не потрібно нікому, зокрема й президенту Трампу, доводити, що протягом 24 годин війну закінчити не можна. Уже є заяви про більш реалістичні, але все одно дуже амбітні цілі досягти успіху протягом ста днів після інавгурації. Є також певні пункти до можливого концепту врегулювання конфлікту.

Якщо говорити про миротворців, то схоже на те, що Трамп готовий взяти на себе підготовку підґрунтя для цього. Але європейці мають взяти на себе місію створення миротворчого контингенту, забезпечити його розгортання і діяльність.

І перший, і другий пункт виглядають доволі добре, це хороша ідея, але доволі проблематична з погляду її реалізації. Чому? Я пояснював на початку.

– Якщо суто теоретично припустити, що всі перешкоди подолано, усі сторони згодні, миротворчий контингент починає діяти в Україні, яким чином це позначиться на долі цієї війни?

– А які є інші варіанти? Зараз доволі часто звучать заклики до реалізму, до реалістичності. На мій погляд, першою наочною ілюстрацією нереалістичності максималістських цілей, які ставила перед собою українська влада й українське суспільство, з'явилися влітку 2023 року на околицях населеного пункту Роботине. Коли стало абсолютно зрозуміло, що стратегія, якої до цього дотримувалась Україна, виявилася недієздатною. Тоді мінні поля, так звані "лінії Суровікіна", показали, що військовим шляхом звільнити українські землі практично неможливо.

Тому добре, що президент Зеленський наприкінці листопада – на початку грудня минулого року визнав, що Україна на цей час не має сил, щоб військовим шляхом звільнити окуповані території.

– Якщо на сьогодні Сили оборони не мають можливості навіть стабілізувати лінію фронту, то чи можна говорити про якусь перспективу успішного контрнаступу?

– Саме так ситуація виглядає на цей час.

Відповідаючи на ваше запитання, цей варіант сьогодні видається майже усім очевидним. Другий варіант – нескінченне продовження війни на виснаження і перебування у патовій ситуації, яка зараз склалася на лінії фронту. Це далеко не найкращий вихід, але із двох поганих варіантів треба обирати все-таки не найгірший.