newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Мобілізаційні зміни на паузі: Рада відмовляється ухвалювати законопроєкт. Які скандальні норми можуть прибрати

4 хвилини
251,1 т.
Мобілізаційні зміни на паузі: Рада відмовляється ухвалювати законопроєкт. Які скандальні норми можуть прибрати

25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради законопроєкт №10378 щодо вдосконалення питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. За словами посадовців, документ повинен внести більше ясності у питанні мобілізації. Однак наразі цей законопроєкт спричинив широкий резонанс в українському суспільстві, викликавши гостру критику більшості його норм.

Документ включає, зокрема, зміни щодо відстрочки від призову на військову службу, значне пониження у правах для тих, хто ухиляється, збільшення прав для поліції та навіть кримінальну відповідальність за відмову проходити ВЛК.

Як повідомляють депутати Верховної Ради, кабмінівський законопроєкт у тому вигляді, який він є сьогодні, не буде ухвалено. Після його обговорення у ВР документ відправлять на доопрацювання.

Про те, які норми мобілізаційного законопроєкту викликають найбільшу дискусію та можуть бути змінені – у матеріалі OBOZ.UA.

Спірних моментів вистачає

Одне з головних нововведень законопроєкту Кабміну – перелік заборон та покарань для ухилянтів. Тепер, крім адміністративної та кримінальної відповідальності, українець, який уникає військової служби, може зіткнутися з матеріальними обмеженнями. Згідно з документом, за неявку до ТЦК пропонується внести порушника до Єдиного реєстру боржників та заборонити купівлю-продаж рухомого та нерухомого майна, обмежити у праві керувати транспортним засобом, отриманні посвідчення водія та оформленні паспорта. Також у такої людини буде заблоковано усі рахунки, право розпоряджатися грошима та іншими цінностями. Держава призупиняє і будь-які пільги та послуги зі свого боку для таких громадян.

Також урядовці пропонують кардинально змінити процес отримання повісток. За нового закону цей документ може бути надіслано через "електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного та резервіста або на електронну пошту". Для цього буде зареєстровано спеціальний електронний кабінет.

На сьогодні чинне законодавство передбачає, що в установленому порядку особи з інвалідністю отримують відстрочку. Якщо буде ухвалено новий законопроєкт, то в цьому списку лишаються тільки особи з інвалідністю І чи ІІ групи. Виходить, що в новому законопроєкті у пункті про відстрочку прибрали ІІІ групу інвалідності. Тобто у разі його затвердження таких людей в окремих випадках можуть мобілізовувати. Також запропоновано позбутися поняття обмежено придатний і натомість залишити лише придатність/непридатність до військової служби.

Суперечить Конституції

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час первинного аналізу законопроєкту щодо мобілізації виявив норми, які суперечать Конституції.

"Ми всі маємо розуміти, що перебуваємо в умовах повномасштабної агресії з боку РФ. Конституція України дозволяє обмежувати права, коли офіційно введено режим воєнного стану. З іншого боку, у законопроєкті не можуть бути прямо порушені права, які зазначені як базові у Конституції. Під час першого аналізу я побачив, що там є деякі норми, які якраз суперечать Конституції", – зазначив омбудсмен.

Назад до Кабміну

"Депутати ВР планують 4 січня розпочати розгляд та опрацювання зареєстрованого раніше урядом законопроєкту щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Планується заслухати всіх стейкхолдерів цього проєкту, але вже зараз зрозуміло, що ми повернемо цей документ на доопрацювання назад до Кабміну, адже в ньому закладено багато суперечливих норм", – про це в ексклюзивному коментарі для OBOZ.UA розповів народний депутат України, секретар комітету ВР з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко.

"Багато норм у кабмінівському законопроєкті мають двояке трактування, – говорить Роман Костенко. – Не зовсім зрозуміло, навіщо вони взагалі були включені до цього документа. На це звернули увагу не лише депутати, але й уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, громадські організації та загалом суспільство країни. Саме тому комітет за участю безпосередніх розробників законопроєкту, а це представники прокуратури, МВС, Мінфіну та інших відомств, планує декілька днів розбиратися зі спірними ініціативами. Ми прагнемо отримати відповіді, як саме та чи інша норма вплине на функціонування країни. Після чого будемо вирішувати питання подальшої долі цього законопроєкту. Водночас, на мій погляд, цей документ має бути повернуто на доопрацювання туди, звідки він і надійшов, – до Кабміну. Мою думку поділяють і колеги.

Стосовно норм, які викликають найбільше запитань, то це майже усі, які вказано у проєкті. На мій погляд, у документі такого рівня має бути, наприклад, посилення прав ТЦК і визначено більше прав мобілізованих. А нам пропонують заблокувати фінансові операції громадян з нерухомістю та їхні банківські рахунки, а також заборонити користуватися особистим транспортом. Тобто фактично понизити у правах. Або норма, яка стосується того, що громадянин, який не пройшов службу в армії, не має права перебувати на державній службі. У проєкті просто зазначено: не служив, значить, не можеш працювати на держслужбі. А якщо людина не придатна або це жінка? Це дискримінаційна норма. Те ж саме і стосовно питання про відстрочку для ІІІ групи інвалідності.

Або введення електронних повісток – ніби потрібна справа, яку можна підтримати. Але і стосовно неї виникають питання: як саме ми зможемо забезпечити її повноцінне впровадження. Питаємо у представників Мінцифри, а чи зможемо технічно забезпечити доступ усіх наших громадян до цієї функції. Адже не у кожному українському селі є інтернет. Так само не у кожного є смартфон чи комп’ютер. При цьому за умови затвердження цієї норми для громадян настає відповідальність за її невиконання.

Те ж саме і про надання більших повноважень Нацполіції. Спочатку потрібно чітко визначити права та обов’язки усіх сторін – ТЦК, поліції і суспільства, а вже потім говорити про притягнення до відповідальності. Усі ці питання викликають дискусію. Саме тому ми й плануємо запитати у безпосередніх розробників відповідних норм, чого саме вони прагнуть такими запропонованими кроками та як це може вплинути, наприклад, на функціонування фінансової системи країни.

Зараз будуть робити усе, аби цей документ залишився у Верховній Раді, щоб увесь негатив, який сьогодні йде від суспільства, вилився на депутатів. При цьому я та мої колеги вважаємо, що є конкретні посадові особи, які намагаються скинути з себе відповідальність за цей процес. Це Верховний головнокомандувач, прем’єр-міністр, міністр оборони та головнокомандувач. Ось основа, яка відповідає за процес мобілізації", – наголосив Роман Костенко.