Професійно уникнули оточення: Гайдай розповів про подвиг українських воїнів на Луганщині

У червні українські воїни змогли уникнути повного оточення в районі Золотого – Гірського на Луганщині. Вислизнути з кільця російських військ захисники України змогли буквально в останні години до того, як воно повністю замкнулося.

Завдяки героїзму українських воїнів вдалося уникнути повторення подій в Іловайську в 2014-му чи в Дебальцевому в 2015 році. Подробиці надзвичайної операції, що зберегла сотні життів українських захисників, розповів голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай.

Голова Луганської ОВА нагадав про передумови для оточення українського угруповання на Луганщині, через які російським окупантам мало не вдалося взяти в кільце захисників України в районі Золотого та Гірського.

Він зазначив, що коли росіяни взяли Новотошківське, ЗСУ були змушені перегрупуватися і розгорнутися лівіше. Якщо до того українські військові утримували ділянку фронту в п'ять кілометрів, то після маневру довелося тримати майже вдвічі більше.

Далі окупанти захопили Світличне, Нижнє і вийшли до Тошківки. На початку червня вже й Попасна, яку ЗСУ мужньо обороняли понад три місяці, опинилася під контролем ворога.

"Після Попасної росіяни захопили Комишуваху і Врубівку. Тож 19 червня, коли відбувся прорив у Тошківці, стало зрозуміло, що потрібно залишати Золоте через загрозу кільця. Тоді міг статися ще один Іловайськ або Дебальцеве. 20 червня вже було розпорядження відходити через Гірське", – наголосив Гайдай.

На той момент російські окупанти вже зайняли кругову оборону на териконі в Тошківці. Таким чином вони фактично перегородили центральну трасу, якою українським бійцям підвозили підкріплення та боєприпаси. Єдиним виходом залишалася польова дорога завдовжки 10 км.

"Українські бійці намагалися їхати через Новоіванівку, де залишалася підконтрольною частина дороги. Тоді ж хотіли евакуювати наших поранених. Їхали двома машинами й потрапили під артилерійський обстріл. Одна машина згоріла. На щастя, всі залишилися живі. Після того почали планувати для виходу іншу дорогу", – розповів Гайдай.

Він зауважив, що українські воїни під час відходу із Золотого спершу зайняли оборону на околицях Гірського. Це був підготовчий етап виходу в бік Лоскутівки – Лисичанська. Але того ж дня росіяни просунулися польовими дорогами і вийшли в селище за два кілометри від Лоскутівки. Тоді коридор залишався лише у чотири-п'ять кілометрів.

"Виходили вночі в кілька етапів. У період з 20:00 21 червня підрозділи вже почали помалу відтягуватися із Золотого – Гірського. Піхота їхала автомобілями "пікап" кілька кілометрів, а далі йшли пішки до Лисичанська орієнтовно 17-20 кілометрів. Групи нараховували не більш ніж сорок людей", – зазначив Гайдай.

За його словами, на світанку 22 червня на позиціях залишалася остання група з кількох десятків українських воїнів.

"О 03:20, коли почало світати, на позиціях ще залишилася техніка і 70 військових. Це була остання група – піхота виходила на броні. Усіх на техніці не вивозили, бо колону зазвичай обстрілює артилерія. Техніку теж виводили двома колонами. Зробили маневр, який мінімізував вплив ворожої артилерії по колоні. Далі між Вовчоярівкою та Лоскутівкою знову потрапили майже в оточення. У ЗСУ був на позиції танк як вогнева засідка. Він встиг підбити три танки та один БТР противника – завдяки цьому вдалося вийти", – зазначив Гайдай.

Він наголосив: українські воїни випередили загарбників буквально на кілька годин: у день виходу ЗСУ росіяни зайшли в Лоскутівку і кільце закрилося.

Нагадаємо, попри численні заяви російського військово-політичного командування про начебто повну окупацію Луганщини у середині липня, вийти на адмінкордони області загарбникам не вдається й досі. Після захоплення Лисичанська війська РФ застрягли на Луганщині, їм украй важко дається кожен кілометр просування вперед.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!