Римарук: Україна вже має дрони-камікадзе, ще є завдання обійти російську ППО

Андрій Римарук – директор воєнного департаменту фонду компетентної допомоги армії "Повернись живим": це найбільша за обсягом зібраних донатів волонтерська структура, в якій Андрій курує декілька важливих напрямів. Він добре знається на потребах армії і на її сильних сторонах. У межах проєкту "Орестократія" колишній військовий, а сьогодні волонтер розповів про "кіберсилу ЗСУ", як рашисти переймають український досвід, а також про дрони-безпілотники та їхню спроможність долітати "куди треба".

Відео дня

– Виконавчий директор компанії Palantir Алекс Карп каже, що в ЗСУ на озброєнні є так звані алгоритмічні бойові системи, які за своєю потужністю і силою впливу на супротивника є мало не тактичною ядерною зброєю. Що це за системи?

– ЗСУ зараз користуються всіма можливими варіантами: "Армія SOS", "Дельта", Palantir, пробують багато інших. Ті наявні програмні рішення дають нам можливість бути на голову-дві, а іноді навіть і на три вище, ніж армія Росії.

– Що таке війна онлайн? Як це працює?

– Інтернет, програмні рішення та технічні засоби розвідки – це три компоненти, поєднані в єдиному просторі. Зараз ми можемо сидіти в Києві і на вашому планшеті дивитися, як той чи інший безпілотний авіаційний комплекс веде розвідку або коригує вогонь артилерії. Деякі технічні рішення дають змогу нашим бійцям наводити техніку, артилерію, ніби через Siri на Iphone. Боєць уже не рахує на калькуляторі, який йому кут потрібно взяти – йому це математичне рішення видає за секунду програма, встановлена в нього на планшеті.

– Це в нас було з перших днів війни чи вже поступово набираємось таких модних додатків?

– Вони не мають меж досконалості, постійно розширюється функціонал, технічні можливості, туди додається нове озброєння, яке заходить в Україну. Перші програми в нас з’явилися з 2015-2016 рр. У російської армії такого не було.

– Наскільки я розумію, тепер у цю систему єдиного інформування вже підключені супутники. Це правда, що умовний командир середньої ланки може через супутник бачити ситуацію в окопах у супротивника практично в реальному часі?

– Щодо командира середньої ланки, я не думаю. Якщо аналізувати попередні сучасні війни, доступ до такої інформації був в обмеженої кількості людей, тільки у вищого військового керівництва на рівні центральної гілки управління. У нас недарма є натовська система ієрархії, у певних посад є доступ до цієї інформації. Гадаю, що в командирів бригад немає доступу до такої інформації, у командувачів секторів – теж.

У нас зараз безпілотна авіація онлайн, система відеоспостереження онлайн. Системою відеоспостереження була охоплена лінія фронту до 24 лютого 2022 року. Там доступ до неї мав командир роти, командир батальйону, бригади, сектору, саме угруповання і Генштаб. А зараз запроваджується система ситуаційної обізнаності і планування бойових дій – це "Дельта", Palantir. Вони доповнюватимуть один одного, але все ж таки, в ідеалі це має бути єдина автоматизована система управління, де ти не тільки ведеш бій, плануєш бій, а в тебе зав’язана логістика, торгове забезпечення, балістика.

– Коли це може бути повністю реалізовано?

– Вже після війни, однозначно, зараз немає часу над цим працювати.

– Що у рашистів? Ми пам’ятаємо історію, коли вони заїжджали в Бучу з аналоговими картами 60-х років. Щось змінилося?

– Це нормальна історія, це їхній рівень розвитку. На початку війни найбільш боєздатними підрозділами, на мій погляд, у них були бойовики, які перебували в 1-му й 2-му армійських корпусах "ЛДНР". Вони і зараз є такими, бо вже роками воюють, ідеально вивчили нас як ворога, знають слабкі та сильні сторони. Вони протягом кількох років поспіль "вигрібали", але так само старалися косплеїти нас за системою відеоспостереження. Вони довго і нудно вивчали тактику нашої війни, але такого програмного забезпечення, яке сьогодні є в декількох варіаціях у ЗСУ, вони не мають, ми це навіть можемо відслідкувати.

Досить активно вони почали використовувати дрони із середини літа, у них зараз артилерія теж намагається не працювати без коригування дронів. Зараз так само вони втрачають десятки дронів на добу. Вони поміняли тактику застосування "Орланів", дається взнаки відсутність програмного забезпечення. У них змінилася тактика ведення війни: наприклад, якщо до середини-кінця літа їхні танки завжди стріляли з прямої наводки, то зараз вони стріляють лише із закритої позиції. Це означає, що вони навчилися стріляти з використанням програмного забезпечення. Наших військових, які перебували в полоні, досить інтенсивно допитували з цього приводу. Ми бачимо за їхньою тактичною та оперативною поведінкою на полі бою, що багато в чому вони намагаються просто повторити ЗСУ.

– Зважаючи на те, що було під Харковом, у них немає таких систем взаємодії і горизонтальної комунікації. Це один із факторів, який допомагає нам перемагати.

– Немає. Кажуть, що ворог намагається вдарити по стику наших підрозділів і що це наше найслабше місце. Давайте дивитися правді в очі, ми так само це робили, ми завжди били по стику підрозділів, це було найслабшим місцем, тому вони зараз просто нас повторюють.

– Фонд "Повернись живим" за останній місяць зібрав понад 340 млн, за останній рік – більш ніж 6,6 млрд грн. Ви єдиний благодійний фонд, який має ліцензію на купівлю зброї. Як ви розпоряджаєтеся цими грошима? Яку зброю ви купуєте?

– Найперша зброя, яку ми купили, – це "Байрактар". І не просто літак, а весь комплекс із технічною частиною, з понад чотирма десятками високоточних ракет. Ці літаки були втрачені в активних бойових діях, але ми надали підрозділу, в який цей комплекс передали, можливість набути нової бойової спроможності. Відповідно, зараз "Байрактари", які закуповує держава, поновлюють бойову активність підрозділу.

– Чому зараз стало менше чути про "Байрактари"?

– Немає ідеального безпілотного авіаційного комплексу, який не буде вразливий для протиповітряної оборони. Чому це було можливо до середини літа? Тому що не було сталої протиповітряної оборони у ворога, вони навіть на острів Зміїний привозили "Тори", бо боялися, що саме з "Байрактарів" буде завдано вогневого ураження. Вздовж лінії розмежування наші артилеристи і аеророзвідка постійно знаходять і знищують "Тори", їх неймовірно величезна кількість. Тому тактика застосування "Байрактарів" трохи змінилися: вони літають, вони є і вони стріляють, але не так активно, як це було до середини минулого року.

– Вони просто відійшли на другий план?

– Вони зараз більше займаються розвідкою і коригуванням, Вони так само зараз завдають вогневого ураження, але перед цим доводиться зробити величезний обсяг робіт, щоб відвернути увагу протиповітряної оборони, щоб дрон безпечно зайшов у зону, відстрілявся і вийшов із зони ураження.

– Яку ще зброю ви збираєтесь закупити?

– Ми зараз майже на фінішному етапі збору коштів з проєкту "Довгі руки ТрО". За кілька тижнів ми почнемо комплексне забезпечення всіх без винятку бригад ТрО, у кожній бригаді ми будемо створювати повноцінну мінометну батарею. Тобто це буде міномет, три пікапи, шість вантажівок, певна кількість дронів, радіостанцій, системи зв’язку, старлінки. Це буде повноцінний рухомий розвідувальний комплекс. Тобто у хлопців буде не тільки міномет, у них буде можливість виїхати, розвідати, знайти ціль, завдати вогневого ураження, переміститись, шукати ціль на іншому напрямку. Хочу зауважити, що в бригадах ТрО такого виду зброї не було, 120-й міномет стане найпотужнішою їхньою зброєю. Буде потім наступний етап – закупівля, поки тримаємо в секреті, але там зброї буде втричі більше.

Ми робимо унікальні речі, які держава не спроможна реалізувати.

– Назвіть, будь ласка, п’ять унікальних проєктів фонду, про які можна говорити?

– Забезпеченням дронами держава взагалі не займається, вона потім по факту придумала державний фонд "Армія дронів", але навіть міністр оборони каже, що найпопулярніша річ на фронті – це "весільний" дрон. У 2021 році держава, яка вже розуміла, що війна буде, закуповує лише 100 одиниць нових транспортних засобів. Ми цього року вже перетнемо, я сподіваюся, у квітні позначку в тисячу одиниць. Тому що логістика, забезпечення, мобільні групи, евакуація, підвіз боєприпасів – це все досить критично. Ми купили величезну кількість систем зв’язку, і тільки цього року ця кількість вже перевалює за 8 тис. одиниць. Як би це аморально не звучало, на кожних трьох поранених або одного вбитого військовослужбовця армія втрачає одну радіостанцію. Дрони, радіостанції і тепловізори – це витратний матеріал. Держава, до прикладу, досі не закуповує тепловізори, ми їх отримуємо тільки за матеріально-технічною допомогою. Я вже збився з рахунку, скільки ми їх купили.

– Ви зараз збираєте гроші на кібернаступ. Про що йдеться?

– Кібернаступ – це така хайпова назва, але завдання – займатися кібербезпекою і кібераналізом тих загроз, які можуть надходити зовні. Такі військові частини є в різних структурах Збройних сил України, але в них не було такої спроможності. Ми будуємо фундамент постійного кіберзахисту Збройних сил України. Аналогічні підрозділи є в МВС, СБУ, інших підрозділах, а в структурі ЗСУ їх не було.

– Вашою візитною карткою є дрони…

– Так, ми їх закуповуємо зокрема і в українського виробника. Ця історія досить хороша, бо це внутрішній оборот коштів, якого так не вистачає країні. Це сплата податків, заробітна плата, створення нових робочих місць усередині країни, це підтримка української економіки, це дуже круто. Ми намагалися покрити весь запит Збройних сил України у всіх можливих безпілотних авіаційних комплексах, починаючи з найменшого, закінчуючи літаками тактичного рівня.

Ми закуповували "Фурії" для артилеристів, купили більш ніж 25 комплексів, по три літаки (це 75 літаків), 25 наземних станцій. Є новий виріб "Шарк", його якраз отримує перший підрозділ. Ми інтегрували "Шарк" у колісну базу, де літаки і хлопці перебувають усередині повнопривідного буса, в ідеально комфортних умовах, з кондиціонером, обігрівачем, із можливістю моментальної обробки і видачі інформації

Найпотужнішим дроном є PD-2 – це літак, який летить на відстань до 130-170 км. Це суто розвідник, так само на колісній базі, з командним пунктом управління, перші одиниці передані в Збройні сили України і вже працюють. Тобто ми закрили повністю всю лінійку і продовжуємо закривати, бо іншого виходу в нас немає.

Безпілотна авіація – це також витратний матеріал, але без неї вести бойові дії ми не можемо.

– А що з дронами-камікадзе?

– Розглядаємо, дивимось, вибираємо ідеальний варіант.

– Останнім часом дедалі більше залітає щось невідоме до росіян і десь там падає. Що це, якісь тренувальні польоти?

– Падає і буде падати в більшій кількості, хлопці зараз роблять неймовірні речі, які можуть летіти на велику відстань. Є значна кількість виробів, які вже сьогодні можуть долати відстань у понад 600 км.

– Коли ці "вироби" будуть запущені в серію? Коли "бавовни" стане більше?

– Тут питання не лише в серійності. Щоб подолати таку відстань, потрібно розрахувати ідеальний маршрут, мати хоч якесь уявлення про протиповітряну оборону противника.

– Окрім дронів, які проєкти будуть на часі?

– У фонді зараз згенеровані десятки проєктів, тільки б вистачало коштів на їхню реалізацію. Один із таких проєктів, який би хотілося масштабувати цього року, – це мобільні станції технічного обслуговування. Тобто СТО на колесах, всередині мають повний набір інструментів, необхідних для ремонту техніки. Передусім шість комплексів були заточені під ремонт "Хамерів". Усі запитують, чому "Хамери", – а це найбільший колісний вид техніки, який нам приходить від міжнародних партнерів. Їх у ЗСУ вже понад 2000 одиниць. Ми даємо змогу хлопцям проводити ремонт будь-де, за будь-яких умов. Вони незалежно працюють, у них є свої елементи живлення, свій евакуатор. Хотілося б це масштабувати і переходити на новий рівень бойової техніки – колісних броньовиків, тому що їхня кількість буде зростати.

– Що, на вашу думку, мотивує людей донатити вам?

– Це їхня дотичність, їхня можливість допомогти. Держава не скрізь встигає, і там оперативно включаються волонтери. Людям подобається ця історія.

– Коли, на вашу думку, буде перемога?

– Не люблю прогнозувати, але цей рік для нас буде дуже важким. Однозначно не цього року. Давайте виходити з холодного розуму. Подивіться, по-перше, яка частина території окупована досі, які сили і засоби застосовує ворог. Не буде все так просто, навіть якщо ми десь прорвемось. Ворог уже це чудово розуміє і готує 2-у, 3-ю, 4-у лінії оборони по всій лінії розмежування і готується до нашого контрнаступу. Це зробити буде вже не так просто. Подивіться, що в нас деякі ділянки вже нікуди не рухаються, ні назад, ні вперед. На превеликий жаль, там уже формується повноцінна лінія розмежування, і найбільше, чого я боюся цього року, – це входження війни в якийсь статус оперативної або тактичної паузи. Якщо це станеться, ми отримуємо "операцію об’єднаних сил", а нам цього робити не можна.