Росія готується до загальної мобілізації: коли це може статися і скільки планують кинути на війну проти України і не тільки

Останніми днями тема мобілізації в Росії стала максимально актуальною – особливо на тлі того, що війська окупантів провалили весняну наступальну кампанію та увійшли в літню фазу з найгіршою з 2023 року диспозиціії. Здавалося б, загальна мобілізація в РФ неминуча для розв'язання проблем, що виникли на полі бою, питання тільки в тому, коли і скільки путінський режим вирішить призивати.

Детальніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

За перші п'ять місяців травня російські окупаційні війська втратили 156 200 осіб вбитими, пораненими та полоненими. З них близько 97 900 – це "вантаж 200", що становить майже 63% від загальних втрат. При цьому результат захоплення територій склав з початку року 680 км². Це найгірший показник окупантів з 2023 року і гірше було тільки коли російські війська відступали у 2022 р.

Відсутність суттєвих результатів, проривів на полі бою, а також вкрай високі показники втрат приводять сторонніх спостерігачів до думки, що Росія буде змушена забезпечити подальші бойові дії значно більшим припливом людського ресурсу, що без проведення загальної мобілізації не реалізувати.

З огляду на те, що в РФ уже розпочато масове розсилання мобілізаційних приписів (що можна віднести до початкового, підготовчого етапу проведення загальної мобілізації), а також на інформацію про те, що ще навесні 2025 р. голова Генерального штабу ЗС РФ Валерій Герасимов та міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов безуспішно переконували Путіна провести її задля інтенсифікації наступу, очевидним стає те, що у 2026 роціу таке рішення таки буде ухвалено.

Путінська мобілізація: коли, навіщо, скільки?

Насамперед варто одразу зазначити, що загальна мобілізація не носитиме такої офіційної назви, а скоріше якусь гібридну. Це пов'язано з тим, що російська влада не хоче де-юре визнавати, що країна перебуває у стані війни (тільки "СВО").

Тому загальну мобілізацію будуть маскувати під якусь часткову мобілізацію 2.0, або Сталінську мобілізацію, Путінську та іншу, але без правильної офіційної термінології.

Коли її буде проведено? Це одночасно цілком передбачуване і найінтригуюче питання.

З досить високою часткою впевненості можна стверджувати, що загальна мобілізація в Росії стартує після проведення виборів, а це означає, що ефект від нового припливу мобілізованої людської маси на поле бою відчуватиметься наприкінці 2026-го - на початку 2027-го. Але це автоматично позбавляє літню наступальну кампанію такого припливу, без якого вона приречена на провал.

З іншого боку, путінський режим навряд чи зважиться на проведення ЗМ, особливо в репресивному режимі, до виборів. Тобто, розмін літньої наступальної кампанії на можливість імітувати виборчий процес у відносно мирній обстановці без відлуння війни в кожному під'їзді? Найімовірніше саме так, але з прицілом на відновлення становища на полі бою вже у 2027 році.

З приводу "навіщо?" і "скільки?" – це два запитання в одному, тому що сенс проведення загальної мобілізації безпосередньо пов'язаний із завданнями, що ставляться перед РОВ.

Які цілі переслідує армія Росії проведенням ЗМ? Утримати захоплені території України і перейти в більш інтенсивний наступ у 2027 році?

Нагадаю, що 2022 року РОВ під час повномасштабного вторгнення в Україну використали потенціал 180-200 тис. особового складу і зазнали нищівної поразки.

Середній місячний показник втрат окупаційних військ з лютого по вересень 2022-го становив 6 500, за мобілізаційного потенціалу в 10, 15 і навіть 20 тисяч осіб, що, здавалося б, мало б повністю задовольнити потреби командування в питаннях як компенсації втрат, так і нарощування потенціалу військ. Але цього виявилося недостатньо і лише мобілізація 300 тисяч осіб протягом трьох місяців дала змогу агресору стабілізувати ситуацію на фронті, підготуватися до контрнаступу Сил оборони України 2023 року і перейти в листопаді 2023 року в наступ по всьому фронту.

Тобто, якщо командування РОВ ставить для себе завдання утримати захоплені території та підготуватися до наступальної кампанії 2027 року в такому самому ритмі, як у 2023 році, то їм необхідно мобілізувати 300 тис. осіб? Ні.

Мобілізація 2022 року і ведення бойових дій у 2023-му відрізняються від реалій 2026-го тим, що тоді піхота була штатно забезпечена броньованою технікою, вогневою підтримкою артилерії і мала хоч і базову, але хоч якусь відносну підготовку. Крім того, СОУ на той момент протягом тривалого часу відчували найгостріший снарядний дефіцит – артилерійський голод.

На сьогодні ситуація кардинально інша в зоні бойових дій. РОВ воюють не просто переважно, а виключно піхотою, зазнаючи колосальних втрат в особовому складі. Техніка практично не застосовується, а артилерія у противника не відіграє тієї ролі, що у 2022-му і 2023-му. Зі свого боку Сили оборони України створили по всій лінії бойового зіткнення kill-zone, контролюють мале небо в ближній тиловій зоні противника і методично нарощують процес вирізання логістики середньої тилової зони.

За таких умов, щоб утримати захоплені території і перейти в наступ уже у 2027 році, спираючись виключно на людський ресурс, мобілізувати необхідно понад 500 тис. чол., а якщо бути досить об'єктивним – не менше 700 тисяч.

Реалізувати це протягом двох-трьох місяців просто неможливо, тому процес ЗМ може розтягнутися на півроку і більше, з урахуванням граничних можливостей російської мобілізаційної системи у 80-100 тис. чол. на місяць.

Якщо розглядати сценарій виняткової концентрації зусиль РОВ на утримання територій і наступ за інерцією, то обмежитися вони можуть для цих цілей згаданими вище 300 тисячами.

З іншого боку, якщо в плани Кремля входить відкриття нового театру бойових дій, то в цьому разі він може вдатися до мобілізації для українського напрямку до 300 тис. осіб, а для якогось гіпотетичного, наприклад, естонського – до 200 тисяч.

Але в даному випадку ми говоримо про пряме поповнення РОВ за допомогою мобілізації, в той час як Росія використовує й інші методи набору у війська людського ресурсу.

Гібридна мобілізація

Минулого місяця під час свого виступу на форумі "Іноземні бойовики в російській армії: як зупинити глобальну схему вербування", організованого міжнародною організацією Truth Hounds, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, бригадний генерал Дмитро Усов зазначив, що наразі у складі РОВ воюють понад 13 000 громадян країн Центральної Азії, понад 1 800 – із Південної Азії, майже 3 000 – з Африки, понад 1 500 – із Латинської Америки, а також приблизно 14 000 із КНДР.

Протягом 2026 року Росія планує також завербувати понад 18 500 іноземців до складу РОВ.

Для Кремля залишається пріоритетним напрямок рекрутингу іноземних громадян і використання їх у війні проти України.

Крім того, Росія може розширити співпрацю з КНДР у питаннях використання північнокорейських солдатів у тилових зонах РФ. Як ми можемо бачити, вони не беруть участі в боях на території України, а перебувають виключно в російських областях, виконуючи допоміжні функції. Таку практику РОВ можуть розширити не тільки на Курську, а й на Брянську, Бєлгородську і навіть Ростовську області – таким чином вивільняючи ресурс російських військ для застосування в зоні бойових дій.

Окрема, але така, що заслуговує на підвищену увагу, тема примусової мобілізації, яку давно вже проводять, для так званих натуралізованих громадян Росії – мігрантів, які нещодавно отримали паспорти РФ.

Протягом 2025 року російський Слідчий комітет провів понад 3 500 рейдових заходів щодо "натуралізованих" росіян, результатом чого стало понад 200 тис. затримань, а мобілізовано було близько 80 тисяч осіб. Понад 50 тисяч із них було відправлено в зону бойових дій в Україну.

Таким чином, Росія підвищуватиме мобілізаційні можливості не тільки за допомогою ЗМ, а й цілою низкою інших гібридних методів, виходячи на задані параметри в зборі ресурсу для відправки в м'ясорубку в Україну.

Висновок

Чи буде проведена загальна мобілізація в Росії цього року? Імовірність цього вкрай висока, але назву вона носитиме зовсім іншу – гібридну.

Коли буде проведена ЗМ у Росії? Оптимально – після виборів, з порівняно невеликим люфтом у часі від кількох тижнів до місяця, після оголошення офіційних результатів.

А ось щодо кількості мобілізованих – це доволі варіативний показник, який напряму залежатиме від тих сценаріїв продовження війни, які будуть ухвалені на стратегічному рівні, безпосередньо Путіним. Але загалом можна говорити про кількісний проміжок від 300 до 700 тисяч.

Сценарій і поставлені завдання вирішуватимуть, скільки росіян їхній так званий президент готовий ввергнути в черговий етап безглуздої м'ясорубки.