Швидше Фукусіма, ніж Чорнобиль: професор ядерної фізики оцінив ризик катастрофи на ЗАЕС

Минулого місяця посилилися побоювання щодо безпеки Запорізької АЕС в Україні, яку захопили та періодично обстрілюють російські війська. Оскільки це найбільша в Європі атомна електростанція із шістьма реакторами, ядерний інцидент із викидом радіоактивних матеріалів може мати серйозні наслідки.

Вони можуть розвиватися за сценарієм трагедії в японській префектурі Фукусіма, аніж Чорнобильської катастрофи. Про це йдеться у статті Пола Нормана, професора ядерної фізики та ядерної енергії Бірмінгемського університету.

За його словами, існує низка факторів, які обмежують можливість катастрофи. Наприклад, необхідно враховувати, де зберігається радіоактивний матеріал. Очевидно, що це відбувається всередині самого реактора, а також у басейнах витримки відпрацьованого палива й сховищах відходів на майданчику. Наприклад, артилерійський удар може пробити одну з цих областей і зруйнувати бар'єри, в яких вона повинна утримувати радіоактивний матеріал.

"Хоч це і можливо, але малоймовірно, тому що будівлі реакторів складаються із залізобетону завтовшки в кілька метрів і проникнути в них непросто: стіни спроєктовані так, щоб витримувати удари літаків, землетруси й вибухи. Крім того, всередині кожної з цих будівель стримування кожен реактор має сталевий корпус високого тиску завтовшки трохи менше 30 сантиметрів", – пояснив професор.

Водночас визнав, що немає нічого повністю неруйнівного, і припустив, що досить потужні, цілеспрямовані та стійкі атаки, ймовірно, зрештою матимуть наслідки.

Інша проблема, наголосив він, може полягати у втраті охолодження, наприклад, через відсутність електрики для силових насосів, що призводить до аварії типу "розплавлення".

За останні тижні на Запорізькій АЕС було пошкоджено як основну, так і резервну лінію електропередач, що ведуть до майданчика, а нещодавно – внутрішній кабель, який постачав енергією лише один із шести блоків. Багато з цих основних та резервних ліній електропередач були неодноразово пошкоджені обстрілами окупантів та відремонтовані. Усі реактори зараз у зупиненому стані, а об'єкт у свій час працював винятково на резервних дизель-генераторах. На місці їх кілька і вони легко забезпечують достатню потужність. Але якщо з якоїсь причини вони також вийдуть з ладу або в них закінчиться паливо, повна втрата електроенергії зупинить роботу систем охолодження, що потенційно зробить можливим розплавлення.

"У такому разі реактор буде зупинено через ланцюгову реакцію, яка виробляє більшу частину енергії й генерує лише близько 1% своєї нормальної потужності за рахунок "теплоти розпаду" від радіоактивних продуктів, вже раніше накопичених у паливі. Цей 1% від 3 ГВт становить близько 30 МВт і, хоча це всього лише "тліюче вугілля" реактора, це еквівалент приблизно 30 000 мініелектронагрівачів по 1 кВт кожен! Навіть у цьому випадку перегріте розплавлене паливо мало б розплавитися через корпус реактора, а частина його вмісту значною мірою просочилася б через основу та/або стінки реактора", – підкреслив Норман.

На його думку, цей сценарій не схожий на Чорнобильську катастрофу, де погана нестабільна конструкція реактора спричинила його внутрішній вибух. На Чорнобильській АЕС також не було раніше згаданих товстих захисних шарів, тому радіоактивний шлейф піднімався вгору, і панівні вітри пронеслися Європою. Проте більша частина радіації відклалася локально в Україні, Росії та Білорусі.

"Сценарій розплавлення більше схожий на Фукусіму, де через зупинені реактори можливості вибуху матеріалу на помітній відстані обмежені. Також важливо розуміти, що інцидент на Фукусімі трапився через те, що ці резервні дизель-генератори були знищені величезною хвилею цунамі", – пояснив професор.

Він зазначив, що ці різні можливості вимагають послідовності подій, які нині є дуже малоймовірними. У нормальних умовах експлуатації реактори повинні відповідати високим рівням безпеки та захисту від аварій. Зазвичай близько 1 із 10 мільйонів на рік для однієї несправності або 1 із мільйона для всіх несправностей разом узятих. Перше Норман порівнює з тим, що кидати дев'ять кісток і вимагати, щоб усі вони випали як "6", а друге – приблизно таке саме, як "шанс людини бути ураженою блискавкою протягом року". А і те, й інше він розглядає за шкалою шансів "виграшу в лотерею".

"Зрозуміло, що на ЗАЕС порушуються звичайні правила, що регулюють ці дуже малоймовірні шанси, коли такі ймовірності виводяться з даних про частоту відмов компонентів та ймовірності незвичайних природних явищ. Навпаки, воєнні дії на околицях підвищують ризик набагато вище звичайних суворих рівнів ядерної безпеки. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі назвав це "грою з вогнем", і МАГАТЕ пропонує створити демілітаризовану зону, щоб пом'якшити ситуацію. Якщо її не пом'якшити, то це буде все одно, що кидати кості з набагато гіршими шансами", – підсумував професор ядерної фізики та ядерної енергії.

Як повідомляв OBOZREVATEL, міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна вже кілька разів була за крок від аварії на Запорізькій АЕС через дії російський військових біля цивільних ядерних об'єктів. У цій ситуації він закликав країни світу припинити випробовувати долю та стійкість українських ядерних технологій до збройної агресії РФ.

26 вересня розпочалися переговори щодо створення зони ядерної безпеки навколо ЗАЕС. Їх проведуть у межах 66-ї щорічної сесії Міжнародного агентства з атомної енергії.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!