Трамп знайшов "больову точку" Путіна, але ще не зрозумів головного. Інтерв'ю з російською опозиціонеркою Ольгою Курносовою

Наразі Білий дім "промацує ґрунт" для майбутніх переговорів щодо війни в Україні. З цим, зокрема, можуть бути пов'язані й офіційно непідтверджені контакти між Вашингтоном і Москвою. Глава США Дональд Трамп шукає "больові точки" кремлівського диктатора Володимира Путіна, і головна із них – плачевний стан економіки Росії.

Справді, позбавити Кремль фінансових ресурсів на ведення агресивної війни було б дуже ефективним важелем. Тим паче Путін апріорі є недоговороспроможним, тому найбільш прийнятним був би курс Заходу на зміну влади в Росії. Але Дональд Трамп ще має усвідомити цю істину.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.

– Ви могли б прояснити ситуацію з телефонними дзвінками Трампа Путіну? В американській пресі з'явилося повідомлення про те, що президенти спілкувалися телефоном, але на пряме запитання про це Трамп відповів: "Я краще промовчу". Водночас він зауважив, що Путіну не байдуже, що у війні гинуть люди і що нібито Путін хоче, щоб "люди перестали вмирати". На вашу думку, чи було спілкування між Трампом та Путіним? Якщо так, то чому Кремль не підтверджує цього, адже це зіграло б на користь його іміджу?

– Я думаю, що поки що відбуваються лише консультації. Це навіть не можна назвати якоюсь підготовкою до переговорів. Це "промацування ґрунту". Як ми бачимо, дії Трампа на міжнародній арені бізнесові – наїзд-від'їзд. Спочатку жорстка заява, а потім відбуваються певні речі, на які він загалом і розраховував.

Поки він лише намацує ті можливі болючі точки Путіна, на які можна буде натиснути, щоб отримати очікуваний результат. Але одне має бути цілком зрозумілим усім: що Трамп не та людина, яка погодиться з тим, що Путін може висувати ультиматуми, а він з цим погоджуватиметься. Цього не може бути, бо не може бути ніколи.

Поки ми не бачимо якихось зрушень із російського боку, жодні реальні переговори не розпочнуться. Але "артпідготовка" може бути будь-якою. І саме правильна переговорна позиція – говорити якісь речі, які здаються навіть комплементарними. Тому що важливим є результат. Щоб отримати від Путіна те, що хоче отримати Трамп, спочатку можна говорити будь-що. Головне – отримати те, що хочеш.

Інша річ, що, як на мене, Трамп не отримає те, чого він хоче від Путіна. Але це Трамп теж має зрозуміти сам. Тож поки що це певна робота, яка має пройти всередині команди американського президента.

На мою думку, з Путіним домовлятися неможливо. Але то вже інша історія.

– Ви сказали про те, що Трамп намагається "промацати" болючі точки Путіна. А в чому ці точки?

– Економіка. Економіка Росії зараз перебуває вже в досить важкому стані. Як збільшення санкцій, про які вже йшлося у трампівській команді, так і можливе зниження цін на нафту – це те, що залишить Путіна без грошей на війну. А найголовніше, що можна зробити для того, щоб припинити війну, – це не давати можливості Путіну її вести фінансовими інструментами.

– Спостерігаючи за позицією Путіна, за його нескінченними ультиматумами, можна зрозуміти, що він просто недоговороспроможний.

– Я цілком у цьому певна. Але треба, щоб це зрозумів Дональд Трамп. Тому що досі, особливо під час президентства Байдена, розмови про необхідність заміни чинної еліти в Москві були абсолютно табуйованими. Про те, що називається regime-change (зміна влади. – Ред.), не можна було навіть розкривати рота. Але ми розуміємо, що Путін є головним "мотором" війни, і якби не він, то вже давним-давно його еліти бігли б стрімголов домовлятися про що завгодно, аби повернути все до того, що було до війни.

Таким чином, найголовніше гальмо сьогодні в переговорному процесі – це особистість Путіна. Але для того, щоб зрозуміти, що треба щось із цим робити, як свого часу Рейган зміг перемогти імперію зла, команда Трампа має це усвідомити.

– Чи припускаєте ви, що згодом, за підсумками цих переговорів, телефонних чи у будь-якому іншому форматі, Трамп зрозуміє, що справді найбільш оптимальним варіантом була б реалізація плану regime-change?

– Безперечно. Але поки що він точно до цього не готовий. Процес має статися просто тому, що та кількість смертей і зла, яка відбувається, поки Путін залишається при владі, настільки зашкалює, що про це вже давно варто було б замислитися.

– Спецпредставник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив про те, що Сполучені Штати призупиняють реалізацію мирного плану, допоки не завершать консультації з союзниками щодо НАТО. На вашу думку, якщо йдеться про справді серйозні гарантії безпеки НАТО для України, яким аргументом це стало б для Путіна? Чи змінило б це його позицію?

– Путіну взагалі не потрібні гарантії безпеки для України. Путін спочатку хотів зруйнувати українську державність у тому вигляді, в якому вона існує. Він вважав, що це той географічний простір, на який він як президент Росії має право. Тобто він не розумів, що та конфігурація, яка була збудована після Другої світової війни і яка називалася Ялтинським світом, давно зруйнована.

Він вимагав, щоб ці географічні лінії, якими поширюється політичний вплив Росії, було відновлено. Але тоді була не Росія, а Радянський Союз, була зовсім інша конструкція, були два політичні табори – соціалістичний та капіталістичний. Тому намагатися сьогодні повертатися до того просто неможливо, у тому числі й тому, що економічні можливості сьогоднішньої Росії інші, ніж економічні можливості Радянського Союзу.

Достатньо подивитися на той жалюгідний стан, у якому перебуває космічна галузь і загалом російська наука, і порівняти з тим, що було за часів Радянського Союзу, щоб зрозуміти, що сьогодні Росія набагато далі від передових речей, ніж був Союз. Тож з якого боку не візьми, що з економічного, що з технологічного, ми побачимо, що сьогоднішнє відставання Росії набагато більше. У Радянського Союзу теж було відставання, але його не було принаймні у фундаментальних наукових розробках. А зараз і технологічне, і фундаментальне відставання, яке посилюється.

Тому розглядати Росію як другий чи навіть третій полюс просто неможливо з об'єктивних причин. Я не знаю, чому Путін цього не розуміє. Знову ж таки, ще за радянських часів була вибудувана схема, коли Радянський Союз торгував вуглеводнями з Європою. Усі трубопроводи були прокладені ще в далекі радянські часи. Трубопровід Уренгой-Помари-Ужгород будувався дуже давно (у 1982-1984 роки. – Ред.), і всі відповідні договори укладалися ще за радянського міністра Косигіна.

Тому Путін зруйнував не лише те, що створював Єльцин, а й те, що створювалося за радянських часів. Під вивіскою відновлення величі Радянського Союзу насправді він руйнував усі ті схеми, насамперед економічні, які були створені тоді. Але якщо в тебе така мізерна економіка, то що можеш диктувати? Тільки тому, що ти можеш зруйнувати весь світ, випустивши свої ядерні ракети? Але ще невідомо, скільки їх, у якому стані вони й куди вони долетять. Хоча, звичайно, експериментувати точно не хотілося б.

Путін не розуміє цієї базової речі, і тому йому хотілося контролювати Україну. І будь-яка система, яка захищатиме Україну від втручання Росії, її не влаштує. Саме тому я й говорю, що він недоговороздатний.