Війна в Ірані позначається на війні в Україні і впливає на обидві сторони – і на російську окупаційну армію, і на Сили оборони України. Вочевидь, обсяги військової та фінансової допомоги нашій країні від країн-партнерів зменшаться. Натомість світові ціни на нафту зростуть, що дасть можливість Росії більше заробити. Щодо припинення суто воєнної співпраці між режимами в РФ та в Ірані, то загалом країна-окупантка встигла локалізувати більшість виробництв на своїй території. Разом із тим, своїми діями в Ірані США дали Росії чіткий сигнал, що готові до рішучих кроків.

Відео дня

Чи забуде Вашингтон про Україну, доки триватиме війна в Ірані? Так. Але наша країна вже готова до зменшення американської допомоги. Наразі вся вона законтрактована і за великим рахунком вже не залежить від уваги чи неуваги Штатів.

Чи правда, що ворог активно готується до весняного наступу і поставив собі за мету "пояс фортець" – Слов’янсько-Краматорську агломерацію на сході нашої країни? Наразі прямих ознак цього немає, хоча суто математично нинішній рівень втрат дозволяє окупанту надалі вести наступальну кампанію. Натомість Сили оборони почали активні дії на півдні материкової України, тому не виключено, що українська армія також має намір піти у наступ, адже війни в обороні не виграються.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив керівник відділу комунікацій 7 корпусу швидкого реагування ДШВ, полковник Володимир Полевий.

– На тлі подій в Ірані геополітична ситуація в світі стрімко змінюється, і тому постає питання, чи дійсно ця війна може позначитися на війні в Україні, зокрема, на здатності ворога йти у весняний наступ. Якими є ваші оцінки?

– Повинен зазначити, що війна в Ірані буде стосуватися й впливати як на російську сторону, так і на українську сторони. Якщо говорити про вплив на нас, то очевидно, що об'єми, фізичні об'єми допомоги, грошей, які можуть бути виділені Україні, дещо зменшаться. Це треба враховувати в стратегічних розрахунках.

Ціна на нафту в світі зросте, і це гратиме на руку росіянам, адже вони, навіть попри блокаду свого тіньового флоту, мають прямі контракти й пряму логістику з Китаєм. Відповідно, вони будуть відвантажувати нафту і отримувати більше прибутків, зокрема, від Китаю.

Щодо того, наскільки це вплине на спроможності самих російських військ, то тут немає прямої залежності. Принаймні, нам не відомі прямі контракти, об'єми цих контрактів, за якими в Росію, наприклад, постачаються артилерійські боєприпаси, ракети або ті самі ударні дрони "Шахед". Частину виробництва цих боєприпасів Росія успішно локалізувала.

Тому говорити про якусь пряму залежність дуже важко. Можливо, на якийсь невеликий відсоток постачання у росіян погіршиться. Це з одного боку.

З іншого боку, це чіткий сигнал від адміністрації Сполучених Штатів, Держдепартаменту про те, що вони здатні на різкі й доволі рішучі кроки. І цей сигнал, мабуть, можна використати на стратегічному рівні під час переговорів із Російською Федерацією.

– Цілком очевидно, що протягом щонайменше кількох тижнів адміністрація Трампа буде приділяти найбільшу, максимальну увагу саме війні в Ірані і тому, що відбувається навколо неї. Відповідно, набагато меншу увагу Вашингтон приділятиме Україні. Чи може це також негативно позначитися на наших можливостях вести бойові дії?

– Ми маємо певну страховку від такого геть негативного розвитку подій, оскільки, саме завдяки дещо недружнім щодо нас попереднім крокам адміністрації Трампа ми були підготовлені до скорочення допомоги або навіть до її відсутності. Тобто фактично усі постачання, які зараз відбуваються в Україну – це закупівлі за гроші європейських країн, які законтрактовані, і за цими контрактами підрядники США за гроші відвантажують нам певну продукцію.

Тому загрози того, що все негайно зменшиться – об'єми постачань тощо, – такої загрози немає. Є ризики по окремій номенклатурі ракет ППО. А те, що Україна ніколи не була ключовим фокусом уваги для адміністрації Трампа, для нас не новина. Тому я думаю, що сильного зовнішньополітичного шоку ми також не відчуємо.

– Наступне запитання – щодо весняного наступу, до якого готується ворог. Ми розуміємо, наскільки Путіну з суто політичних причин зараз потрібна ця так звана "перемога" на Донеччині, тобто, повна окупація Донецької області в адміністративних кордонах. Чи вважаєте ви, що заради цієї мети він, наприклад, зможе піти на такий непопулярний всередині Росії крок, як тотальна мобілізація? Або якимось чином намагатиметься додатково залучити до свого окупаційного війська досить суттєві сили?

– Якщо говорити про весняну кампанію, то власне зараз динаміка й математика війни дозволяє Путіну продовжувати вести цю кампанію, провести весняний наступ без додаткової мобілізації. Для того, щоб ця додаткова мобілізація була примусово задіяна, нам, Силам оборони України, потрібно вийти на цифри знищення приблизно в 50 тисяч чоловік особового складу на місяць. Тоді того темпу надходження живої сили, який зараз витримує армія загарбника, буде недостатньо, відповідно, буде потрібна мобілізація. Тому питання про мобілізацію в Росії поки що не стоїть.

– Американський Інститут вивчення війни дійшов висновку, що наразі російські війська розпочали артилерійську та безпілотну підготовку до весняно-літнього і зосередилися на "поясі фортець" на сході нашої країни. Чи згодні ви із такими оцінками?

– Я повинен зазначити, що обидві сторони проводять посилені удари у глибину порядків простивника, по логістиці. Відчутного удару по наших логістичних центрах, по командних пунктах наразі немає. Водночас ми бачимо наші доволі активні дії на південному напрямку, удари по ворожих системах ППО і далі по логістичних шляхах, по логістичних депо на півдні окупованої частини материкової України і в Криму. Наступ – це не рандомні удари артилерією, а питання наявності резервів і ресурсів – у кого їх більше для проведення весняного наступу.

Зараз я не готовий сказати, що якісь артилерійські удари свідчать про те, що цей наступ відбудеться саме в районі "поясу фортець".

– Тобто, ви припускаєте, що весняний наступ можливий також з українського боку, з боку Сил оборони України?

– Безумовно. Головнокомандувач Збройних Сил України неодноразово заявляв, що війну не можна виграти в обороні. Потрібні в тому числі активні наступальні дії, і тільки завдяки активним діям можна досягти якогось перелому у війні.