Військовий експерт Козій: Путіна цікавить лише одне, і це не мирні переговори. Інтерв’ю

Настання осені, несприятливі погодні умови не стануть причиною відтермінування контрнаступу Збройних сил України. Ні дощі, ні морози не зможуть зупинити нашу армію, якщо вона буде забезпечена всім необхідним.

За жодних обставин Україна не повинна сідати за стіл переговорів із Росією, допоки на чолі країни-агресора перебуває ця влада. Тільки відхід у небуття президента РФ Володимира Путіна та його оточення може відкрити шлях до реальних переговорів, але у випадку, що наступники не будуть прихильниками такої самої "філософії" російської агресивної зовнішньої політики.

Сьогодні Путіна цікавить лише одне: час, який грає йому на користь. Таку думку в ексклюзивному інтерв’ю OBOZREVATEL висловив військовий експерт Ігор Козій.

–Останнім часом озвучуються оптимальні терміни для контрнаступу України – час, що залишився до середини вересня, оскільки потім розпочнеться сезон дощів, поля стануть непридатними для пересування по них бронетехнікою тощо. Ви погоджуєтеся з такими оцінками?

– Цікаве запитання. Чому ми прив’язуємо контрнаступ до погодних умов чи до сезонів? А морози? Вони у нас починаються вже в листопаді. Про які погодні умови ми взагалі говоримо, за яких не може відбутися контрнаступ?

Необхідно чітко розуміти, через які саме погодні умови Збройні сили України не можуть йти у контрнаступ. Сама постановка питання є фейком. Збройні сили – це структура, яка працює незалежно від погодних умов. Вона працює 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Так, є сприятливі погодні умови та несприятливі. Так, свого часу 1944 року проводили операцію в Білорусі, йшли через болота, але робили спеціальні настили.

Питання забезпечення Збройних сил усім необхідним для проведення наступу за будь-яких погодних умов – це питання відповідальності Міністерства оборони та міністра як члена уряду. Якщо уряд не здатен цього зробити разом з "Укроборонпромом", разом з іншими структурами, то треба так і казати, а не намагатися вигадати якісь погодні умови.

– Ми розуміємо, що головна умова успішного контрнаступу – це забезпечення української армії сучасним озброєнням у достатній кількості.

– Ні. Забезпечення Збройних сил України всім необхідним для проведення цього контрнаступу. Саме в такій інтерпретації.

– Секретар РНБО Данілов сказав, що озброєння, яке сьогодні отримує Україна від країн Заходу, перевершує найсміливіші сподівання української влади, які були на початку повномасштабного вторгнення Росії. Він додав, що на Заході захоплюються тим, наскільки ефективно цю зброю використовують. За таких умов чи можемо ми говорити про те, що вже скоро може відбутися потужний контрнаступ?

– Не треба займатися підміною понять. У цьому комплексі питань ухил робиться трохи не туди. Так, на початку війни про HIMARS ми не могли й мріяти, але чи можуть 19 HIMARS, які є у нас сьогодні, вирішити питання контрнаступу? На це запитання може відповісти тільки одна людина – головком Збройних сил України. Тому що він планує застосування сил та засобів.

Так, до війни такого не було. Ба більше, Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко в цій частині фактично залишили Збройні сили без необхідного озброєння. М’яко кажучи, озброєння розпродавалося, а все керівництво, включно з прокуратурою, Верховною Радою та рештою, заплющувало на це очі. Тому всі повинні за це відповідати.

Ясно, що коли Збройні сили стояли голі й босі, то надходження чотирьох HIMARS на початку війни та знищення завдяки цьому серйозних військових об’єктів Російської Федерації виглядало як манна небесна.

Я готовий підписатися під кожним словом Данілова. За весь час, що він на посаді, не можу сказати, що він припустився хоча б одного ляпу. Все правильно.

– Останнє запитання щодо так званих мирних переговорів. Наразі Кремль знову говорить про те, що готовий сідати за стіл переговорів, але ми розуміємо, що це знов будуть ультиматуми. А коли, за яких умов можна очікувати, що РФ сяде за стіл переговорів для того, щоб домовлятися, а не для того, щоб ставити ультиматуми?

– Це питання дуже неперспективне з точки зору того, що повинно відбутися. За яких умов? За умов зміни влади в Росії. Путін і його режим повинні фактично піти в небуття. Це ключове й основне. Все решта не має вже значення.

Якщо Путін і його оточення залишаються при владі, жодного договору з ними не можна укладати, тому що всі договори, які підписує ця влада, порушуються. Боюся, що навіть після приходу наступної влади буде те саме, тому що це філософія існування цієї держави. Про це сказано ще в XVIII столітті.

За жодних обставин і за жодних умов сідати з ними за стіл переговорів не можна.

А Путін хоче не з нами сідати за стіл переговорів. Він хоче сідати зі Сполученими Штатами, з іншими гравцями, але не з Україною. Росію на переговорах з Україною будуть представляти губернатори, треті, четверті заступники міністрів тощо.

Путіна абсолютно не цікавить це питання. На нинішній день його цікавить лише одне – час. Час, який грає йому на користь. Чи грає він нам на користь? Я не хочу поки що відповідати на це запитання. Відповісти на нього може глава уряду та президент України як голова РНБО.

Ніхто більше не зможе на це відповісти. Будуть тільки хлопці на кшталт Арестовича. Так, я розумію, що є частка населення, яка потребує Арестовича. Але разом із тим є частка населення, що розуміє пагубність Арестовича. Все це в поганому сенсі впливає на владу.