Відео дня
"Вимоги Путіна щодо України – це приблизно те саме, що вимоги Гітлера": Курносова пояснила, на які поступки готовий піти диктатор
Попри активні зусилля нової адміністрації США домогтися миру або принаймні припинення бойових дій в Україні, країна-агресор Росія не демонструє жодної готовності до компромісу. Офіційні заяви Кремля, як і раніше, не відрізняються від ультиматумів: передача чотирьох областей України під контроль РФ, скорочення української армії тощо. В останні тижні глава Білого дому Дональд Трамп чинить колосальний політичний тиск на керівництво нашої країни, змушуючи його піти на поступки.
Рано чи пізно Трамп буде змушений говорити про поступки також і з Москвою. На що буде готовий піти кремлівський диктатор Володимир Путін – чи то під тиском авторитету Трампа, чи відповідаючи на його явну симпатію до нього? Чи готовий Кремль хоча б припинити вогонь? А відмовитися від вимоги про чотири області? І які загалом перспективи підписання будь-якої мирної угоди?
Своєю думкою щодо цих питань в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA поділилася російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Сьогодні, напевно, головне питання полягає у тому, на що буде готовий піти Путін, аби припинити цю війну. Трамп почав із колосального тиску на Україну, але, за логікою речей, далі він має натиснути й на Росію, щоб та, щонайменше, припинила бойові дії. Чи вважаєте ви, що це можливо?
– В принципі це, звісно ж, можливо, але, на мій погляд, Путін не готовий відмовитися приблизно ні від чого. Те, про що вони заявляють останнім часом, – це знову-таки чотири області України, які вони внесли до конституції, та інші маразматичні ідеї – скорочення армії, захист російської мови й далі за списком.
При цьому ми чудово розуміємо, що, наприклад, будь-які обмеження щодо армії та озброєнь – це приблизно те саме, що вимагав Гітлер, відрізаючи шматок Чехословаччини. Треба усвідомлювати, що будь-яка спроба укласти угоду на цих умовах завершуватиметься однаково. Тому що терористичний характер путінського режиму нікуди не подінеться.
Якщо ця так звана угода сприйматиметься Путіним як власна перемога, то він буде переконаний, що право сильного сьогодні працює у світі. І, звісно, він від цього права не відмовиться. Навіщо він виробляв стільки зброї – щоб що? Роззброюватися? Він не Горбачов і навіть не Брежнєв, який підписував Гельсінський акт (Гельсінський акт було підписано 35 державами, включно з Радянським Союзом, у 1975 році, він передбачав непорушність кордонів у Європі, незастосування сили та невтручання у внутрішні справи країн-підписантів. – Ред.). На мою думку, Путін не готовий відмовитися приблизно ні від чого. Крім, можливо, пом'якшення своїх зойків щодо "придушення" російськомовного населення. Можливо, це буде сформульовано якось інакше.
Тому, на жаль, усе, що ми зараз спостерігаємо, дії особисто Трампа та його адміністрації – це практично на сто відсотків дії на користь Росії.
– Справді, Трамп сьогодні позиціонує себе як друга Путіна. Останнім часом він зробив кремлівському диктаторові стільки компліментів! Чи можливо, що Путін просто заради підтримки цієї "дружби", цього прихильного ставлення до нього Трампа зможе піти на щось більше, ніж те, про що ви сказали – зменшити градус вимог щодо російськомовного населення України?
– Так, можливо, він буде готовий висловлювати якісь інші вимоги щодо обмежень української армії. Але, чесно кажучи, я абсолютно не вірю у те, що угода з Путіним буде виконана, навіть якщо її буде укладено. Тому що ми з вами вісім років спостерігали за тим, як виконувалися Мінські угоди, вже не кажучи про Будапештський меморандум.
Тож я не маю жодної довіри до Путіна. Я як людина, яка має російське громадянство, чудово пам'ятаю, як Путін починав у 2000 році та як він поступово закручував гайки, перетворивши мою, звичайно, не до кінця демократичну країну, але все-таки яка намагалася цю саму демократію будувати, на тоталітарну державу. Як я можу йому довіряти?
– Чи вважаєте ви, що Путін за жодних обставин не відмовлятиметься від вимог щодо Запорізької та Херсонської областей України?
– У кращому разі може йтися про зупинення лінії розмежування. Можливо, у цей бік Путін і буде готовий посунутись. Але знову ж таки, ми ж розуміємо, що всі ці речі дуже хиткі.
Припустимо, домовились. Як буде забезпечене це припинення вогню? Ми вже спостерігали припинення вогню протягом восьми років, поки конфлікт було локалізовано на Донбасі. Якщо тут не буде військ європейських країн, проти яких виступає Путін, то я не бачу, як саме буде можливо проконтролювати виконання угод щодо припинення вогню.
– Як ми встигли помітити, Трамп – людина імпульсивна. Чи припускаєте ви, що він може, зіткнувшись із тотальним неприйняттям його умов Путіним, скерувати свій гнів уже на нього й почати говорити з диктатором інакше, наприклад, шляхом різкого зниження світових цін на нафту? Чи вважаєте ви, що Трамп має достатньо важелів впливу, щоб утихомирити Путіна?
– Звичайно ж, важелі у нього є. Але тут питання суто психологічне – як станом на сьогодні він сприймає Путіна і як сприймає Зеленського та Україну взагалі. На жаль, зараз Путін видається йому ближчим.
Путін це розуміє. Він не дурень, він досить хитрий. Тому саме зараз він сам розсипається у компліментах Трампу. І психологічно, я боюсь, ця точка перелому не настане.
У мене є надія на Європу й на те, що все-таки ця дуже критична ситуація змусить її прокинутися. Не знаю, чому Трамп цього не бачить, але всі інші чудово розуміють усю небезпеку Путіна та його режиму. Якщо Європа не зможе захистити себе, зокрема й насамперед озброївши Україну, то, з'ївши Україну, Путін не зупиниться. Ми говорили про це всі ці три роки й говоритимемо, бо це чиста правда.