Яковенко: віддали Херсон – немає приводу не випити. Про ганебну поразку путінської Росії. Інтерв'ю

3 хвилини
37,6 т.
Яковенко: віддали Херсон – немає приводу не випити. Про ганебну поразку путінської Росії. Інтерв'ю

Рішення про виведення російських окупаційних військ із правого берега Дніпра було вимушеним. Українська армія систематично та планомірно знищувала армію РФ, і продовжувати утримувати свої сили на Херсонському рубежі було б самогубством. Здача Херсона – ганебна поразка Росії Володимира Путіна та величезний удар по його престижу.

Відео дня

Ця поразка трактується кремлівською пропагандою ледве не як перемога, коли "немає приводу не випити", але насправді Путіну терміново потрібне хоча б нетривале перемир'я. Задля цього він демонструє готовність до мирних переговорів без жодних умов, називає українців "партнерами", але "партнерам" від країни-агресора потрібне лише одне: беззаперечна та повна капітуляція. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.

Заява про виведення російських військ із правого берега Дніпра була зроблена з такою помпою, на камеру, що виникає запитання: чи можна довіряти тому, що було сказано? Із чим пов'язане це рішення?

– Те, що Херсон доведеться повернути Україні, стало очевидним досить давно. Було зрозуміло, що знищення російських військ на правому березі Дніпра ведеться досить інтенсивно, і зрештою, скільки б туди військовослужбовців не завезли, всі вони будуть знищені. Тому це планомірне та систематичне знищення російських військ рано чи пізно мало закінчитися. І закінчилося воно саме зараз.

Безумовно, це ганебна поразка путінської Росії, це ще один серйозний удар по престижу Путіна. Але все це було подано з такою помпою, що, мовляв, Суровікін – ледь не Кутузов, який здав Москву, щоб зберегти Росію.

Українське військове та політичне керівництво робить абсолютно правильно, що ставиться до цього стримано. Справді, теоретично це може бути пасткою. Але я не думаю, що це пастка, бо тут усе пояснюється досить просто. Утримувати тут армію далі – це самогубство.

– Як цей крок позначився на позиціях путінського режиму?

– Путінський режим зараз почав захищатися. Пройшла жорсткіша заборона на критику Путіна. Ті депутати й генерали, які критикували не Путіна особисто, але дії російської армії у телевізорі, внесені до стоп-листа – найімовірніше, найближчим часом ми їх не побачимо. Це перший наслідок.

Другий наслідок – це абсолютно неймовірна заява Путіна, який сказав на нараді за участю прем'єр-міністра, що "нам треба відновлювати масштабну взаємодію з нашими українськими партнерами". Тобто коли ти когось вбиваєш, значить, це твій партнер. Коли ти когось ґвалтуєш, це партнер. Грабуєш – це ще один партнер.

Це те саме, якби Гітлер у квітні 1945 року звернувся до Радянського Союзу, до Великої Британії, до США зі словами про "партнерів". "Ну, досить нам сваритися, хто старе згадає – тому око геть". Ця людина перебуває в якомусь зовсім іншому просторі.

Наслідки, звісно, катастрофічні, але вони відкладені. Прямо зараз путінський режим не впаде, але це серйозна тріщина, яка з'явилася в основі цього "побєдобісся". Місяць тому з помпою "приєднали", а зараз із помпою ж і віддали. У будь-якому випадку піар, двіжуха. Взяли – радість, віддали – радість. Як то кажуть, немає приводу не випити.

– Ще до згадки про "українських партнерів" із боку Росії дуже активно почали лунати пропозиції сісти за стіл переговорів без попередніх умов. Чи справді Путін готовий сісти за стіл переговорів і капітулювати? Повністю вивести війська з України? Все може закінчитись так просто?

– Ні, звичайно. Це абсолютно виключено. Зеленський ще раз озвучив уявлення України про те, як може виглядати мир в Україні. Фактично це повна та беззастережна капітуляція та повна контрибуція. За моїми непрофесійними дилетантськими підрахунками, контрибуція – це сума понад трильйон доларів. Це все. Таких грошей у Росії немає.

Є ще один кумедний пункт для Путіна та зовсім не кумедний для Зеленського та України: вимога покарати всіх злочинців. А хто головний злочинець? Путін. Тобто Путін має підписати акт про капітуляцію та про те, що після цього він піде під трибунал. Уявити цю картину неможливо.

Всім зрозуміло, що вся ця риторика Путіна про те, що "ми хочемо миру", – це повна нісенітниця. Так він намагається затягнути, відстрочити свою поразку, натиснути на Зеленського за допомогою США, щоб було укладено бодай якесь перемир'я. Просто зупинитися, щоб українська армія не проводила наступу та не деокупувала, не звільняла якісь нові міста. Очевидно, цього не буде.

Американці просто вмовили Зеленського на певний час зняти вимогу не вести переговорів із Путіним. Дійсно, серед п'яти пунктів Зеленський цього не назвав. Насправді це все, чого Салліван зміг досягти під час свого візиту – трохи пом'якшити риторику. Але фактично риторика не пом'якшала – залишилася вимога повної та беззастережної капітуляції.

Тож Путіну не вдасться домовитися зі своїми "партнерами", як він називає тих, кого вбиває.