УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Неопределенность – основная причина морального упадка общества

Неопределенность – основная причина морального упадка общества

Неопределенность сроков.

Видео дня

Я недавно думал, в чем причина морального упадка общества. Потому что если брать угрозы, потому что они меньше, чем те, которые были полтора года назад.

А потом понял.

Далее текст на языке оригинала

Пропаганда визначила орієнтовні строки в 2024 році, але вони не відповідали дійсності. Ну як, вони могли б відповідати дійсності, якби не призупинилась допомога, а Кітай через Північну Корею не підтримав би РФ. Я сам вважав що ситуація на фронті, яка розвивалась рік тому, додавить РФ до перемовин в 2024 році. 

Але вийшло як вийшло.

І нових строків немає. А це давить на суспільство, бо невизначеність в критичних ситуаціях завжди демотивує.

Деякі військові вже давно перелаштувались. Бо війна кожен день, і в тебе просто немає часу рефлексувати. У військових інші демотиваційні причини, але там плюс-мінус зрозуміло що робити (ротувати підрозділи, мобілізація, отримання зброї, ну а коли ворог починає палати- то це мотивує).

Але у цивільних навіть такого плана немає. І визначеності теж. 

Це як в спортзалі, коли ти змінюєш вправу в підходах з кількості, на час вправи. Ну тобто коли ти розумієш, що тобі треба зробити 60 віджимання, то це зрозуміло. Але спробуйте в одному швидкому ритмі віджиматись півтори хвилини не дивлячись на годинник...або спробуйте поїхати в дальню поїздку та не дивитись на час чи скільки маршруту ти проїхав.

Невизначеність давить.

Тому для стабільності я б порадив поставити собі цілі майбутній період. Я наприклад так і зробив, і живу цим, а не з невизначеністю. Так, ми наводимо FPV, хоча раніше ми наводили Хімарі та Ескалібури. І ми чекаємо поки зʼявляться Атакмси, і коли авіабомби з УМПК вже не будуть так масово сипатись на наші позиції, бо почнеться раунд з авіацією. 

Бо ми пам'ятаємо як воно, коли в тебе є снаряди, коли в кожну саушку загоняється Хімарь, як тільки вона розгорнулась, а кожні 2-3 дні ракетами виносяться казарми, склади, місця зосередження.

І я чекаю той день, коли ми знов будемо мати можливість залітати на ворожу територію, нарешті маючі вогневі засоби, які вирішать поле бою. Коли пігдогі сипляться, і не можуть тримати позиції, навіть коли на них загоняють особовий склад "загороджувальні загіни". Все те, що на зараз відсутнє. Бо FPV звісно гарно, але ними війну не виграти.

Ми чекаємо, ми знаємо куди, ми вміємо розвідувати цілі і радіти спостерігаючи, як воно горить. Ми зосередилися на цих подіях, які наближаються з кожним днем. 

А ви можете вибрати свій план на майбутнє, який вас стабілізує. Краще його мати, ніж ніт.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...