УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Алексей Копытько
Алексей Копытько
военный аналитик, экс-советник министра обороны Украины

Блог | Обстрелы и нескончаемые инфоатаки. К чему готовиться украинцам

Обстрелы и нескончаемые инфоатаки. К чему готовиться украинцам

Потоком идут заявления и комментарии, где рандомно упоминают Сумы и Харьков. Я решил до 15 мая ничего по поводу обстановки не писать, потому что в этом нет никакого смысла.

Видео дня

Далее текст на языке оригинала

Після голосувань/підписів у США я вже зазначав, що в ідеалі (!) наші війська відчують ці рішення до середини травня. Несвідомі громадяни, що впадають за першої зручної нагоди то в паніку, то в ейфорію, лаяли мене за песимізм. Мовляв, уже за тиждень усе буде! Пентагон же сказав, що все готово і на низькому старті!

Так не працює.

Як відомо, найскладніше – це чекати і наздоганяти.

Наразі ситуація до жаху схожа на травень 2022 року, коли рішення вже були, але треба було ще підготувати артилерійські розрахунки і доставити БК. Тобто, був потрібен дорогоцінний час, поки гинули наші люди. Зараз все на порядок простіше і зрозуміліше, але час все одно потрібен.

Зі сходу повзе ворог. Із заходу повзе допомога. Повзе, тому що як швидко б вона не летіла, це вимірюється ціною крові.

До середини травня буде плюс-мінус ясний результат цієї боротьби темпів. Успіх росіян на Донбасі може відкрити для них можливості на інших напрямках. А неуспіх – закрити. Тому міркувати зараз можна лише дуже абстрактно, з безліччю слів "якщо".

Рахунок іде практично на дні. Обстріли Одеси і Харкова, а також удари по інфраструктурі мають на меті, зокрема, сповільнити Україну. Найкращий результат для ворога – це паніка, коли цивільні почнуть кидатися і заважати забезпеченню фронту, створювати проблеми.

Що можна зробити? Уже все написано сто разів. Найкраще, що можуть зробити в найближчий місяць цивільні – не панікувати. Якщо виїжджати – то планово, якщо залишатися – то теж планово й усвідомлюючи ризики. За можливості підтримувати запити з коротким плечем реалізації. Бо концентрація результатів допомоги в травні-червні не завадить. Кожен сам може вирішити, який із доступних способів збереження спокою найбільш дієвий.

Для розуміння.

Учора влада курортного Геленджика встановила, що з 1 червня ті, хто уклав контракт із росармією, отримуватимуть разову виплату від міста в розмірі 250 тис. рублів. Плюс до цього вони отримують 1 млн від регіону і 195 тис. від Міноборони РФ. Тобто, майже 1,5 млн разової виплати.

Учора ж убога Володимирська область збільшила разову виплату зі 100 тис. до 250 тис. рублів.

Учора ж у Башкирії для контрактів із неіменними (нерегіональними) підрозділами росармії встановили разову виплату від регіону в 205 тис. рублів, щоб разом із грошима Міноборони виходило 400 тис. У регіональних батальйонах умови кращі, плюс окремо ще доплачують міста.

Учора ж почали форсувати інформацію про контракти в інших регіонах. Наприклад, Ярославський район встановив виплату 200 тис. руб. на додаток до 300 тис. від Ярославської області та 195 тис. від Міноборони. Плюс 200 тис. накидають підприємства...

У Московській області за контракт з "елітним" полком обіцяють 1 млн рублів...

Це все до того, що в РФ, незважаючи на всю браваду, є складнощі з накопиченням військ. Інакше б вони не збільшували виплати майже щомісяця. У них шалені втрати, але вони намагаються продавити.

Тож не погіршуйте там, де і так складно. Є ресурс – покращуйте, станьте опорою для тих, хто близько. Будуть обстріли. Нескінченні інформаційні вкиди. Розсмикують за всіма можливими приводами. Попереду кілька найскладніших тижнів. Але ми подібне вже проходили. І зараз пройдемо.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...