УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Блог | Допомога США Україні: чому нарешті голосують "за" і чого очікувати далі

Допомога США Україні: чому нарешті голосують 'за' і чого очікувати далі

Видихаємо

Відео дня

Виглядає так, що весь останній рік намагались якось домовитись з росіянами або китайцями, але це ні до чого не призвело. А до виборів залишається дуже мало, тому треба підійти до виборів з якимось геополітичними успіхами. Програш України на полі бою не вигідний ні Байдену, ні Трампу. Тому, коли часу залишилось дуже обмаль і фронт поступово почав відкочуватись, то довелось раптом швидко приймати всі рішення. Навіть трампісти пішли назустріч.

Звичайно, що позиції західних партнерів допомогло те, що весь цей рік Україна самотужки намагалась перемогти росіян. Спочатку (контр)наступ без повного комплекту західного озброєння, далі важкі бої з переважаючими росіянами і поступовим відступом. Звитяга та винахідливість ЗСУ не дали росіянам пройти далеко далі. А за допомогою винахідливості та власних розробок росіянам постійно наносилось ураження.

Цю "зраду" вчасно побачили у Східній Європі, тому з'явилась чеська снарядна ініціатива, бо вони побачили на нашому прикладі, як можуть зливати їх.

Тепер знову є час до морозів і до президентських виборів у США. Далі мабуть знову спроби посадити сторони за стіл перемовин, зважаючи на паралельні перемовини по лінії США-Китай. Ну і ще подивимось, в якому стані підійде до перемовин російська армія після того, як по ній півроку попрацюють з далекобійних ракет та з Ф-16.

Росіяни могли використати цей час, щоб формально виконати свої заявлені цілі та вийти на кордон Луганської та Донецької області, але українська армія цьому завадила. Так, це коштувало нам дуже багато, але це не дало програти та сісти за стіл перемовин ще до допомоги США. Цинічно, криваво, але, на жаль, це і є "реал політік". Україна витримала.

Удар по нафтобазах під Смоленськом – це ще й натяк Білорусі. По білоруському НПЗ вдарити (поки що) не можна, але можна спалити їх продукти вже на російській території. Так само з ударами по російській енергетиці - дуже цікаві влучання. Прямо дуже цікаві.

В свою чергу росіяни теж починають бити туди, куди вони, слава Богу, не били з перших днів. Але такі удари теж були питанням часу. Вони змушені "розумнішати". Звикайте до постійних ударів по логістиці, мостам, вокзалам та просто ЖКХ.

У відповідь будуть удари по російських тилах – ми вам теж перепахаємо бази зберігання, рідкісні в/ч та полігони. Севастополь, приготуватись. Ще є хитрож*пий цивільно-військовий флот для постачання нафтопродуктів до Тартуса чи краденого зерна. Чим більше ударів до Одесі, тим швидше почнуться удари у відповідь по цьому флоту – це теж козир, черговий перехід червоних ліній і т.п.

А ще є Придністров'я – можливість атак по ньому вже позначили. Кульмінація буде. Це величезний український козир або називайте це проблемою, яку треба рішати до кінця війни, бо інакше цей гадюшнік залишиться назавжди.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...