УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Антон Павлушко
Антон Павлушко
Активист, Мюнхен

Блог | Помощь США Украине: почему наконец-то голосуют "за" и чего ждать дальше

Помощь США Украине: почему наконец-то голосуют 'за' и чего ждать дальше

Выдыхаем

Видео дня

Похоже, что весь последний год пытались как-то договориться с россиянами или китайцами, но это ни к чему не привело. А до выборов остается очень мало, поэтому нужно подойти к выборам с какими-то геополитическими успехами. Проигрыш Украины на поле боя не выгоден ни Байдену, ни Трампу. Поэтому, когда времени осталось очень мало и фронт постепенно начал откатываться, пришлось вдруг быстро принимать все решения. Даже трамписты пошли навстречу.

Далее текст на языке оригинала.

Звичайно, що позиції західних партнерів допомогло те, що весь цей рік Україна самотужки намагалась перемогти росіян. Спочатку (контр)наступ без повного комплекту західного озброєння, далі важкі бої з переважаючими росіянами і поступовим відступом. Звитяга та винахідливість ЗСУ не дали росіянам пройти далеко далі. А за допомогою винахідливості та власних розробок росіянам постійно наносилось ураження.

Цю "зраду" вчасно побачили у Східній Європі, тому з'явилась чеська снарядна ініціатива, бо вони побачили на нашому прикладі, як можуть зливати їх.

Тепер знову є час до морозів і до президентських виборів у США. Далі мабуть знову спроби посадити сторони за стіл перемовин, зважаючи на паралельні перемовини по лінії США-Китай. Ну і ще подивимось, в якому стані підійде до перемовин російська армія після того, як по ній півроку попрацюють з далекобійних ракет та з Ф-16.

Росіяни могли використати цей час, щоб формально виконати свої заявлені цілі та вийти на кордон Луганської та Донецької області, але українська армія цьому завадила. Так, це коштувало нам дуже багато, але це не дало програти та сісти за стіл перемовин ще до допомоги США. Цинічно, криваво, але, на жаль, це і є "реал політік". Україна витримала.

Удар по нафтобазах під Смоленськом – це ще й натяк Білорусі. По білоруському НПЗ вдарити (поки що) не можна, але можна спалити їх продукти вже на російській території. Так само з ударами по російській енергетиці - дуже цікаві влучання. Прямо дуже цікаві.

В свою чергу росіяни теж починають бити туди, куди вони, слава Богу, не били з перших днів. Але такі удари теж були питанням часу. Вони змушені "розумнішати". Звикайте до постійних ударів по логістиці, мостам, вокзалам та просто ЖКХ.

У відповідь будуть удари по російських тилах – ми вам теж перепахаємо бази зберігання, рідкісні в/ч та полігони. Севастополь, приготуватись. Ще є хитрож*пий цивільно-військовий флот для постачання нафтопродуктів до Тартуса чи краденого зерна. Чим більше ударів до Одесі, тим швидше почнуться удари у відповідь по цьому флоту – це теж козир, черговий перехід червоних ліній і т.п.

А ще є Придністров'я – можливість атак по ньому вже позначили. Кульмінація буде. Це величезний український козир або називайте це проблемою, яку треба рішати до кінця війни, бо інакше цей гадюшнік залишиться назавжди.

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...