"Коли вмирають діти, це зачіпає серце": іноземці розповіли, чому воюють за Україну
Добровольці з інших країн, які прибули воювати з РФ на боці України, зізнаються, що просто не змогли миритись із загибеллю мирних українців. Багато хто з них зараз допомагає зупинити наступ агресора на сході.
Так, 60-річний Ефраїн, відставний капітан збройних сил Панами, є одним із 60 іноземців у добровольчому батальйоні "Карпатська Січ". Цей батальйон названо на честь легендарного українського козачого загону 1930-х років, пише німецька газета Die Welt.
Його бійці відбивали вторгнення РФ у Київській та Харківській області, а зараз борються з агерсором на півночі Донбасу.
"Удень я сидів у кафе в Панама-Сіті. Потім знову прийшли новини про дітей і жінок, убитих в Україні. Я не міг залишатись осторонь і нічого не робити. Коли вмирають діти, це зачіпає моє серце. У мене самого дев'ятеро дітей, і я знаю, про що говорю", – розповів Ефраїн, стоячи в підвалі військової бази, за 10 тисяч кілометрів від своєї батьківщини, у касці, бронежилеті та з гвинтівкою.
56-річний Пабло родом із острова Тенеріфе. Він прослужив в Іспанському легіоні шість років і за цей час також брав участь у місії НАТО в Югославії. Пабло приїхав до України у квітні "просто допомогти", розповів він.
"Ви не можете просто сидіти вдома на дивані, коли відбуваються військові злочини Росії. Югославія була дитячою забавкою в порівнянні з Україною. Ви можете годинами лежати в окопах, а ліворуч і праворуч просто бах, бах, бах", – каже Пабло.
А 45-річний доброволець із Шотландії Соуп був настільки шокований російським вторгненням, що в середині березня звільнився з роботи інженера-агронома та поїхав до України. Він рішуче налаштований залишитися до кінця війни, хоч би скільки вона тривала.
На питання, чому він ризикує життям за іншу країну, за чужих громадян, він відповів: "Цього вимагає людська порядність".
23-річний фельдшер із Британії Коннер, один із семи медиків батальйону, вчинив так само – звільнився з роботи у швидкій допомозі та приїхав до України на самому початку вторгнення.
"Рукопашний бій трапляється рідко, тому вогнепальних поранень дуже мало. Здебільшого осколкові поранення від артилерії та танків, з якими росіяни переважно тут воюють", – розповів він.
Коннер зізнався, що йому дуже подобається в батальйоні і він хоче залишитися.
"Атмосфера дуже хороша, ми як сім'я", – каже британець, додавши, що його настрій підірвала загибель 16-ти товаришів.
Молодий американець, який називає себе Борисом, обурений, що багато інших іноземців виявляються звичайними туристами-авантюристами. Його мотивація має більш релігійний характер. Він працював у християнській організації в США та збирав пожертвування для України після початку війни, зазначає Die Welt.
"Вони не знають, чого чекати від цієї жорстокої війни", – каже добровольець.
А один із українців "Карпатської Січі", Руслан, розповів, що Сили оборони могли б швидко впоратися з ворогом за наявності необхідного озброєння:
"Ми могли б знищити їх негайно. Але в нас недостатньо бомб для безпілотників. Ми атакуємо лише тоді, коли це справді велика позиція з великою кількістю солдатів, і, звичайно, коли росіяни починають наступ".
Як повідомляв OBOZREVATEL, засуджені до страти в "ДНР" добровольці з Великої Британії та Марокко оскаржили свої "вироки". Їхні адвокати просять пом'якшити покарання до довічного позбавлення волі.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!