На Харківщині окупанти використали третину резерву і не досягли стратегічного успіху. Що далі? Інтерв’ю з військовим експертом Жироховим

Російська окупаційна армія використала для наступу на Харківщину перший з трьох ешелонів резерву й не досягла жодного стратегічного успіху. В цій ситуації недоцільно вводити на фронт другий ешелон. Тож перед ворогом постало питання, куди рухатися далі. Тут можливі два варіанти розвитку подій: або розширення лінії фронту, перенесення бойових дій на Сумщину, або передислокація цих сил на інші ділянки фронту та посилення позицій.

Який саме сценарій буде реалізовано, стане зрозуміло вже скоро. Проте вже зараз можна констатувати, що можливості ворога обмежені, він не може концентрувати сили більш ніж на трьох напрямках. Водночас Сили оборони наразі не готові до проведення контрнаступу. Ймовірно, про операцію зі звільнення окупованих територій цього року говорити не доводиться.

Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив військовий експерт Михайло Жирохов.

– Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що допомога Сполучених Штатів сприяла стабілізації ситуації на фронті. Зокрема, завдяки цьому план ворога щодо захоплення міста Харків було зірвано. Чи погоджуєтеся ви з тим, що вже зараз ця допомога мала великий вплив на події на Харківщині?

Відео дня

– Очевидно, що американська допомога вже почала надходити. Але, окрім боєприпасів, поки що ми на фронті не побачили нічого з обіцяного. Я маю на увазі ATACMS. Для цього потрібен час. Я говорю про Bradley, M113, які нам обіцяли США. Проте вже закрита величезна лакуна щодо боєприпасів. Отже, зрозуміло, що саме завдяки наявності боєприпасів вдалося частково призупинити російський наступ на Харківщині.

– Генерал Сирський повідомив, що Росія нарощує угруповання на півночі Харківської області, в районі сіл Стрілеча, Липці та міста Вовчанськ. Ворог здебільшого застосовує артилерію та КАБи. Чи вважаєте, що можливе загострення ситуації на цьому напрямку? Чи може це угрупування піти на Сумщину? Якою є мета противника?

– Зрозуміло, що росіяни використали лише перший резерв, лише першу лінію. Вони мають у запасі ще другу і третю. Очевидно, що наразі перед ними постає проблема, адже їхні можливості обмежені. Перший ешелон не виконав своє завдання повною мірою, як це планувалося. Але вводити другий зараз немає сенсу.

Тому завдання зараз – або розширити лінію фронту за рахунок перенесення бойових дій на північ аж до Сумської області, або підсилити наступ на будь-якому напрямку за рахунок введення в бій великої кількості бронетехніки. Що саме оберуть росіяни? Побачимо найближчими тижнями.

– Питання щодо дозволу бити західною зброєю по території Росії. У Німеччині дещо пом’якшили свою позицію. Представник канцлера Штеффен Хебештрайт заявив: "Оборонні дії України не обмежуються власною територією, але можуть бути розширені й на територію агресора". Зі свого боку Данія дозволила використовувати свої винищувачі F-16 для ударів по Росії. Можна сказати, що США теж дали дозвіл, щоправда, із певними застереженнями. Як ви думаєте, чи можуть ці дозволи змінити ситуацію вже найближчим часом?

– Абсолютно точно, що потрібні дозволи. Але Німеччина не дає нам нічого далекобійного. Дають лише британці – Storm Shadow, дають французи – керовані авіаційні бомби. А щодо перелому ситуації… В Росії величезна кількість об’єктів, які можна пресувати, по яких можна завдавати ударів. Очевидно, якщо США дадуть дозвіл, то буде операція зі знищення літаків, які скидають КАБи на Харківщину. Я маю на увазі аеродром Балтимор (Вороніж) та ще кілька аеродромів у зоні досяжності ATACMS.

І це, звісно, може призвести до того, що бійцям буде легше. Але в будь-якому разі піхоту на першій лінії не замінить ніхто.

– За інформацією Генштабу ЗСУ, окупаційна армія здійснила спробу вклинитися в нашу оборону в районі Очеретиного на Покровському напрямку. Ще один дуже гарячий напрямок – Куп’янський. За вашими оцінками, чи можливий прорив ворога?

– Тут важливо, що саме ми розуміємо під проривом. Наприклад, росіяни не змогли прорвати нашу оборону на Харківщині на стратегічному рівні. Все, що вони змогли, – досягти якихось тактичних результатів, поліпшення позицій. Проблема в росіян була, є і буде, тому що, навіть коли наше командування робить помилку, вони не можуть цим скористатися і прорватися.

Тому всі ці просування на 150-200 метрів не мають стратегічного значення. В тактичному плані – можливо, але вже зрозуміло, що росіяни не можуть концентруватися на більш як трьох напрямках. У них недостатньо особового складу. Думаю, найближчим часом вони вирішать цю проблему шляхом чергової хвилі мобілізації.

– Минулого року влітку всі чекали контрнаступу ЗСУ та сподівалися, що він буде успішним. На жаль, так не сталося. Чи вважаєте ви, що цього літа Сили оборони можуть вдатися до контрнаступальних дій?

– Я не бачу жодних маркерів того, що Україна готується до контрнаступу. Нині всі наші резерви – на Харківському напрямку. Оперативних резервів у Сирського наразі просто немає. Щоб наступати, потрібно щонайменше п’ять нових бригад. Їх, в принципі, в природі зараз не існує.

– Що тут можна зробити? Посилити мобілізацію?

– Цього замало. За рахунок чого ми будемо озброювати цих мобілізованих? Добре, давайте мобілізуємо 500 тисяч, але чим ми їх будем озброювати? Американська допомога йде дозовано, партіями. Вже зараз зрозуміло, що в нас немає достатньої кількості навчальних центрів і полігонів, у нас немає достатньої кількості танків і бронетранспортерів. Потрібно чекати, поки союзники будуть все це нам передавати.

Вони можуть передати їх за тиждень, але наступне питання – де ми їх сховаємо, де зможемо розмістити? Це величезні питання, які не вирішуються за місяць, два чи навіть за три.

– Отже, із контрнаступом доведеться почекати.

– Очевидно, що цього року про це навіть не йдеться.