УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

"Нові норми закону про мобілізацію не порушують прав людини. Думаю, президент скоро його підпише". Інтерв’ю з Веніславським

7 хвилин
90,9 т.
'Нові норми закону про мобілізацію не порушують прав людини. Думаю, президент скоро його підпише'. Інтерв’ю з Веніславським

11 квітня Верховна Рада України схвалила в другому читанні багатостраждальний законопроєкт про мобілізацію. За проголосували 283 парламентарі. Тепер документ мають підписати спікер Верховної Ради та президент України, після чого він набуде чинності.

Великий резонанс у суспільстві викликала відсутність у документі правки про демобілізацію. Чому її було вилучено, які ще правки можуть обурити громадськість, чи не суперечитиме Конституції, зокрема, норма про позбавлення права керувати автомобілем для військовозобов’язаних, які ухиляються від військової служби, – ці та інші питання в ексклюзивному інтерв’ю OBOZ.UA прокоментував народний депутат України, кандидат юридичних наук, член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

– Чому правку про демобілізацію було вилучено?

– Через те, що суб’єкт права законодавчої ініціативи – Кабінет міністрів України – ухвалив рішення і звернувся з листами, які ви можете знайти вже, вони скеровані до Верховної Ради України, з проханням вилучити ці питання і доручити уряду розробити окремий законопроєкт, пов’язаний зі звільненням.

Я б тут не застосовував термін "демобілізація", він в умовах війни взагалі не застосовується, оскільки демобілізація – це переведення загалом усього на мирний лад, а до кінця війни ми можемо говорити лише про додаткові підстави для звільнення з військової служби окремих категорій військовослужбовців, які протягом певного строку виконували бойові завдання. Тому ми в цьому законі доручили Кабінету міністрів розробити і внести на розгляд парламенту відповідний закон, який буде регулювати питання звільнення з військової служби військовослужбовців, які воюють.

– Наскільки суттєво змінився закон? Які найрезонніші правки були затверджені і які з них можуть викликати гостру реакцію в суспільстві?

– Я думаю, що Комітет з питань національної безпеки, оборони і розвідки, узагальнивши всі законодавчі пропозиції, сформулював поправки, які дуже малоймовірно викличуть резонанс у суспільстві. Адже якщо подивитися на результати голосування, 30 з 31 поправки були підтримані конституційною більшістю у парламенті, тобто 320-340 народних депутатів голосували за них і лише питання звільнення з військової служби було сприйнято по-різному і 227 голосів за це подано.

На мою думку, якраз це і відображає реальні настрої у суспільстві. Люди, простими словами, звичайно, хочуть, щоб їхні рідні і близькі повернулися з фронту додому, але поки ми ведемо війну за фактично наше самозбереження, нас як держави, як державності, як народу України і нації, то говорити про звільнення зараз передчасно, тому було ухвалено таке рішення.

Загалом всі поправки досить збалансовані, вони істотно покращать цей законопроєкт і забезпечать насамперед повноту обліку військовозобов'язаних у відповідних реєстрах, для того щоб ми як держава розуміли, хто може бути призваний на військову службу, хто не може, хто має право на відстрочку, хто заброньований, кому стан здоров’я не дозволяє служити тощо. Тому саме з цією метою ми передбачили необхідність оновлення персональних даних військовозобов’язаних протягом 60 днів.

– На вашу думку, заборона керувати транспортним засобом військовозобов’язаним, які ухиляються від військової служби, і норма про вилучення авто – це не порушення Конституції України і прав людини?

– Жодним чином права людини тут не порушуються, тому що Конституція України допускає обмеження прав і свобод людини та громадянина, зокрема, акцентую вашу увагу, в питаннях володіння і користування, розпорядження своєю власністю. Держава може обмежити це право в умовах воєнного стану. Тому тимчасове обмеження права керування власністю не виходить за межі норм, допустимих Конституцією. Жодних проблем у цьому немає.

Також немає жодних проблем з вилученням транспортних засобів. Йдеться про або тимчасове вилучення, або безповоротне вилучення, але з компенсацією вартості цих транспортних засобів. Це правило, по суті, існує в нинішньому законі про мобілізацію, який передбачає можливість мобілізації транспортних засобів підприємств, організацій і громадян.

Ми в цьому законі конкретизували, що якщо транспортний засіб є єдиним джерелом забезпечення існування людини або це єдиний у людини транспортний засіб, то він не може бути вилучений. Але якщо є більш ніж один транспортний засіб, якщо вони можуть потенційно бути пристосовані до виконання завдань сектору безпеки і оборони, то вони можуть бути вилучені. Але йдеться винятково про специфічні транспортні засоби, тобто легковий автомобіль звичайний точно не потрібен для Збройних сил. Йдеться про вантажні автомобілі, які підходять для перевезення боєприпасів, особового складу, про спеціальну техніку, що може працювати в умовах бездоріжжя. Тому я думаю, що 90% громадян точно не варто перейматися про ці норми, які ми уточнили.

– Тобто легкові автомобілі забирати не будуть?

– Тут треба трішки по-іншому підходити. Для того, щоб ми ставили питання про можливість мобілізації транспортних засобів, треба розуміти, які транспортні засоби підлягають мобілізації. Збройні сили формують, які їм потрібні транспортні засоби, потім у межах цих потреб у конкретних адміністративно-територіальних одиницях в областях формуються мобілізаційні замовлення і вони ставляться на облік у Територіальний центр комплектування і соціальної підтримки і можуть бути вилучені. Але це не означає, що вони обов’язково будуть вилучені. Легкових транспортних засобів точно в таких потребах немає.

– Норма про те, що чоловіки від 18 до 60 років зможуть здійснювати консульські дії за кордоном лише за умови наявності військово-облікових документів, – наскільки швидко це вдасться реалізувати?

– По-перше, тут треба заспокоїти всіх громадян України, які тимчасово перебувають або проживають в інших країнах. Жодних обов’язків, які б наставали для цих громадян після актуалізації або отримання військово-облікових документів щодо повернення в Україну, цим законом не встановлено, і механізми такі в принципі дуже складно уявити. Для нас важливо, щоб громадяни України, які належать до категорії військовозобов'язаних і проживають за кордоном, оновили свої персональні дані. Бо людина може проживати за кордоном, а їй надсилають повідомлення, повістки за адресами, які зареєстровані в ТЦК. Держава витрачає час, матеріальні та людські ресурси, щоб проінформувати людину, яка в принципі не може бути проінформована, оскільки її немає в цьому місті.

Якщо людина, перебуваючи за кордоном, отримує військово-обліковий документ дистанційно, вона може це зробити через електронну адресу, телефоном, через консульство під час актуалізації, у разі отримання консульських послуг. Тому тут жодних проблем немає і ніяких негативних наслідків для цих людей не буде.

– Чи правда, що повістка буде вважатися отриманою, якщо вона кинута у поштову скриньку? Чи це стосуватиметься тільки вимоги оновити свої дані в ТЦК?

– Є вимога оновити свої персональні дані в ТЦК. Якщо ця вимога не виконана, вона буде надіслана у поштову скриньку і це буде вважатися належним інформуванням особи. Тому що ми в цьому законі передбачили, що протягом 60 днів кожен громадянин України віком від 18 до 60 років зобов'язаний актуалізувати свої персональні дані військово-облікові в ТЦК СП. Тому, по суті, повідомлення в цьому аспекті точно не буде якимось чином порушувати права людини чи людина зможе оскаржити, якщо вона несвоєчасно прибула.

Є 60 днів, усі – я, як народний депутат, ваші колеги-журналісти чоловічої статі, державні службовці, посадовці всіх рівнів – зобов'язані оновити свої персональні дані. Що стосується повістки, то повістка вручається, як і вручалася, – під розпис про вручення.

Тому ніяких негативних наслідків, якщо повістка кинута в ящик, не буде, це не вважається належним отриманням повістки.

– Як буде працювати електронний кабінет військовозобов'язаного? Він повноцінно заміняє прихід у ТЦК СП?

– Держава зацікавлена у створенні електронного кабінету військовозобов’язаного. Поки це добровільна процедура, тобто ми даємо людині вибір, якщо вона хоче, вона реєструє цей електронний кабінет. Але ми з представниками Міністерства оборони говорили, що держава має фактично долучитися до створення цих електронних кабінетів для кожного військовозобов'язаного, щоб вся база була вже оцифрована.

Якщо людина прийде оновлювати свої персональні дані, то це теж є один з елементів формування електронної бази даних військовозобов’язаних, призовників і резервістів, закон про яку вже діє 10 років. Тому електронний кабінет є добровільним, це є альтернативою фізичного приходу до ТЦК СП для оновлення даних, людина дистанційно з будь-якого місця України чи світу, якщо ми говоримо про перебування за кордоном, може актуалізувати свої дані, і вона виконає вимогу закону.

– Які будуть покарання для ухилянтів?

– Це не предмет відання нашого комітету, і в цьому законопроєкті ми ці питання не розглядали. Правоохоронний комітет паралельно з розглядом нашого законопроєкту нашим комітетом розглянув і рекомендував Верховній Раді, і в першому читанні ухвалили законопроєкт про посилення адміністративної відповідальності, яка підніме рівень штрафів за неявку до ТЦК СП, і за неоновлення своїх персональних даних. Тому в цьому випадку буде діяти адміністративна відповідальність. Якщо людина ухиляється від виконання військового обов'язку, то як і раніше буде діяти кримінальна відповідальність. Але питання посилення відповідальності – це питання правоохоронного комітету, вони над цим працюють. Як тільки буде готово вже повністю до другого читання законопроєкту, тоді ми зможемо про це говорити більш детально.

– На вашу думку, чи підпише цей законопроєкт президент? Коли він набуде чинності?

– Закон почне діяти наступного дня після його підписання. Президент, я думаю, точно підпише законопроєкт. Як я вже сказав, практично всі законодавчі поправки затверджувалися конституційною більшістю. Сам закон було ухвалено з достатньою кількістю голосів. Тим більше, що позиція президента була озвучена неодноразово. Я думаю, що жодних підстав не підписувати цей законопроєкт немає.

Ба більше, президент може не підписати законопроєкт і повернути його до парламенту, якщо він суперечить Конституції. Ми намагалися максимально повно врахувати всі вимоги Конституції. Тому я не бачу тут проблеми.

– А ми можемо говорити про якісь терміни, коли це може статися?

– Я думаю, що це має статися в дуже короткостроковій перспективі. Деякі наші політичні опоненти заявляли, що вони будуть реєструвати постанову про заборону підписання і направлення президенту через те, що не були враховані якраз питання звільнення з військової служби. Якщо це відбудеться, то спочатку необхідно відхилити ці постанови, потім підписати голові Верховної Ради і скерувати на підпис президенту. Тому тут терміни складно назвати, але я думаю, що це буде дуже короткострокова перспектива, тобто це максимум тиждень – 10 днів і закон буде підписано.