Снарядів залишилося на півтора місяця, далі війна закінчиться? Інтерв’ю з майором Гетьманом

Російська окупаційна армія веде наступ одразу на п’ятьох ділянках фронту на сході України. Ворог готувався до цієї серії атак, і, зосередивши резерви, розпочав реалізовувати свій план. Сили оборони України вимушені відбивати ворожі атаки скрізь в умовах гострої нестачі боєприпасів.

10 лютого у Верховній Раді запевнили, що запасів вистачить ще на два місяці бойових дій. Отже, залишилося ще півтора. Що далі? Дострілювати останній снаряд і йти додому?

Щоб уникнути цієї ситуації, захисники України вимушені перейти в режим тотальної економії боєприпасів. Проте є й хороші новини. Європейські партнери України знайшли ще 1,3 мільйона снарядів та вже встигли допомогти нашій армії засобами артилерії. Водночас якщо допомогу США не буде розморожено, про наступ ЗСУ 2024 року доведеться забути. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив ветеран російсько-української війни, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.

– Як ви оцінюєте ситуацію, що склалася на східному фланзі фронту? За повідомленнями, ворожі війська вчиняють спробу наступу. За вашими оцінками, чи може окупант прорвати нашу оборону?

– Зважаючи на те, що вони атакують у п’яти місцях одночасно і зосередили дуже великі сили, ймовірність хай не прориву, але просування на певних ділянках фронту зберігається. Це правило війни – коли ворог зосереджує в одному місці велику кількість живої сили, техніки, артилерійських систем, то можна очікувати, що десь він може просунутися. Спрогнозувати це неможливо. Тут треба тільки сподіватися на стійкість наших Збройних сил. І багато чого залежатиме від можливості противника оперативно переміщувати резерви.

Як ворог це робить? Протягом певного часу він накопичував сили і тепер починає їх застосовувати. Але й у нас не всі війська перебувають на "нулі". Частина військ перебуває на другій чи третій лінії. Коли ми бачимо посилення атакувальних дій ворога, ми підтягуємо резерви. Матиме успіх ворог чи ні, залежить від того, яка ситуація з резервами у нас і в них.

Тому давайте поки що не говорити про прогнози. Хоча багато хто і в нашій країні, і за кордоном розповідали про те, що перша половина 2024 року буде ще важчою, аніж початок повномасштабної війни, – зважаючи на те, які сили та засоби маємо ми і які має ворог.

– Дійсно, російська окупаційна армія активізувалася одразу на кількох ділянках фронту. Але це розпорошення сил, чи не так? Це не зосередження сил на одній чи двох ділянках. Однак у ворога вистачає можливостей, щоб вести наступальні дії. На вашу думку, у чому тут причина?

– Розпорошеності сил тут немає. Тут все зрозуміло, це зовсім не нова військова тактика. Давайте пригадаємо, що пропонували нам партнери, коли ми планували наступальні дії влітку 2023 року. Вони казали, що атакувати в одному місці – це незручно, що противник може підтягнути туди великі сили тощо. Тому є сенс атакувати у двох, а краще у трьох місцях одночасно. У такому разі ворог не розуміє, де буде головний удар, і в такий спосіб розтягує свою оборону. Нині противник такими діями розтягує нашу оборону. Але він пішов далі – вирішив робити це не у трьох, а у п’яти місцях. Можливо, вони слухали поради наших партнерів.

Отже, це не розпорошення. Вони сконцентрували сили на Бахмутському, Куп’янському та Лиманському напрямках. З Авдіївкою все зрозуміло. Вони навчилися доволі швидко переміщувати велику кількість військ, вони переважно використовують залізницю – це для них головна логістична спроможність.

З погляду військової логіки, вони роблять доволі розумні речі. І в цьому для нас полягає велика небезпека.

– Питання щодо стану наших резервів та допомоги від наших західних партнерів. Арахамія заявив, що Україні вистачить наявних запасів на два місяці ведення бойових дій. Звісно, ми всі сподіваємося, що до цього часу буде розблоковано допомогу від США, що поквапляться наші європейські партнери. Чи вважаєте ви, що ситуація дійсно не настільки критична, як нам сьогодні видається?

– Вона доволі критична. Але оцінювати ступінь критичності за певною шкалою досить важко. Якщо не помиляюся, нардеп Арахамія казав про це тиждень чи більше тому (10 лютого. – Ред.). Коли ми отримуємо боєприпаси для ведення бойових дій, це ж не на 2-3 дні. Ми отримуємо на 2-3 місяці вперед, щоб були резерви. Дійсно, було правильно пораховано, що нам цього вистачить на кілька місяців. Але це не означає, що нам зараз нічого не потрібно.

Наразі ми почали дуже обережно використовувати снаряди, тому що за два місяці теоретично в нас буде нуль. Не стане менше снарядів, а саме буде нуль. Просто не буде чим стріляти взагалі. Як воювати? Кидатися камінням? У такому випадку війна для нас закінчилася.

Щоб не дійти до цього нуля, ми суттєво зменшили кількість артилерійських обстрілів і дуже економно використовуємо снаряди, бо допустити таку ситуацію просто неможливо.

Арахамія – людина не військова. Математично він правильно сказав, але це не означає, що протягом двох місяців ми вестимемо бойові дії так само, як вели раніше, а за два місяці скажемо: вибачте, стріляти більше немає чим – і підемо додому. Так це не працює.

Щодо допомоги від США – Палата представників пішла на канікули, так вирішив їхній спікер Майк Джонсон. Це дуже дивно, коли одна людина може вирішувати питання допомоги на великі суми трьом країнам під час війни. Одна людина заблокувала допомогу Ізраїлю, Тайваню та Україні. Трампісти загралися. Думаю, цей випадок увійде в історію. США можуть дякувати своєму спікеру за підрив іміджу їхньої держави, адже зараз і Європа, і весь світ почнуть розглядати США як не дуже надійного партнера. Це дуже великий удар по іміджу. Від нього доведеться відмиватися не один рік.

Втім Європа одразу знайшла нам артилерійські системи, 63 одиниці. Орієнтовно 24 самохідні артилерійські установки М-109 калібром 155 міліметри, 6 гаубиць калібру 122 міліметри, 20 мінометів та 13 РСЗВ. Ще вони знайшли 500 тисяч снарядів, що дуже непогано. Президент Чехії Петр Павел сказав, що в Європі знайшлося ще 800 тисяч снарядів, отже, загалом 1,3 мільйона. Це дуже приємно.

– Як ви думаєте, завдяки чому це сталося?

– Здається, європейці відчули небезпеку і для себе також. Тому що наш кордон перетвориться на лінію фронту, війна буде вже у європейській країні. Як то кажуть, вони одним місцем відчули небезпеку. Тому дуже швидко почали все знаходити і швидко рухатись.

Якщо не буде допомоги з боку США, це не означає, що ми програємо війну, але тоді будь-які розмови про наші контрнаступальні дії 2024 року точно припиняються. Переносимо це на 2025 рік.

Не можна планувати війну, це повна дурня. Але орієнтовно цього року ми навряд чи зможемо вести активні наступальні дії. Нам треба зосередитись на обороні, бо ворог залучає дуже велику кількість живої сили та техніки. Наше завдання на сьогодні – витримати цю навалу. Це завдання не лише для Збройних сил, але й для всіх нас, для усієї країни.