УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

З декількох старих танків Росія збирає один, але їх все ще дуже багато: яку загрозу становить для ЗСУ "архаїчний мотлох"

5 хвилин
32,7 т.
З декількох старих танків Росія збирає один, але їх все ще дуже багато: яку загрозу становить для ЗСУ 'архаїчний мотлох'

Командування збройних сил РФ активно відправляє в зону бойових дій все більш стару техніку з радянських запасів, остаточно попрощавшись із можливістю кинути проти українських воїнів сотні "Армат", яким, як відомо, "аналогов.нет" у світі.

Останній яскравий приклад того, що у Росії щось таки йде не за планом, стали оприлюднені факти зменшення запасів на найбільшій базі законсервованої радянської військової техніки 50-60 років минулого століття "Вагжаново", що в Бурятії. Треба сказати, що цей об’єкт значно переважає за площею два десятки інших відомих баз зберігання військової техніки в РФ і займає близько 13 квадратних кілометрів.

Зі свіжих супутникових знімків Google Earth, які оприлюднили ЗМІ, випливає, що Росія за час свого вторгнення в Україну зняла зі зберігання на цьому об’єкті майже половину старих радянських танків та бронетранспортерів. Так, за п'ять місяців до вторгнення – у вересні 2021 року – просто неба там розташовувалося близько 3840 одиниць бронетехніки. Через 8 місяців війни – у листопаді 2022 року – на базі залишилося близько 2600 бронемашин, а до травня 2023 року – близько 2270. Таким чином, за цей час із бази було вивезено 1570, або 40,8% одиниць бронетехніки. Причому більша її частина (32%) – після оголошення мобілізації наприкінці 2022 року.

OBOZREVATEL розбирався в тому, чому склалася така ситуація та яку загрозу становить ця техніка для української армії.

Не все, що розконсервували, придатне для використання

"РФ дійсно вже певний час активно вигрібає машини із баз зберігання. З декількох одиниць старої техніки часто збирають лише одну, але й це впирається у можливості її відновлення, – говорить експерт з питань озброєнь Олег Катков. – На цю ситуацію необхідно дивитись значно глобальніше, ніж просто брати одну, хоча й найбільшу базу. Наприклад, необхідно звернути увагу на 1295-ту центральну базу зберігання бронетехніки армії Росії у Примор'ї. Порівняно із минулим роком знімки за червень 2023 року показують фактично повне зникнення всіх танків, які знаходились поряд з боксами. Й обидві ці бази об'єднує те, що танки, які збереглись на них, – це Т-62, Т-55 та Т-54. Для відновлення вони були направлені на бронетанковий завод, який займається їх введенням в дію. А це 103-й бронетанковий ремонтний завод під Читою. У червні 2023 року його територія вже була заставлена технікою. Це саме і є танки, які транспортували з Улан-Уде та Примор'я. Але росіяни наразилися на проблему низької пропускної спроможності самого бронетанкового ремонтного заводу. Треба зазначити, що за наявною інформацією, на звалищах у РФ може перебувати до 2,8 тисячі танків Т-54/55. Але йдеться не про адекватні бази зберігання, а саме про звалища. Саме тому зменшення навіть на половину запасів техніки на базах зберігання не означає те, що вся вона одразу посилила російські збройні сили в зоні бойових дій", – підкреслив Олег Катков.

Так чи інакше, але десятки таких машин було помічено при перевезенні як залізницею по території Росії, так і на автомобільних тралах на тимчасово окупованих територіях півдня України.

До речі, щось подібне, хоча й у значно менших масштабах, відбулося й у контексті України. Днями інформаційний простір сколихнула новина про те, що невідомий покупець придбав десятки Leopard для передачі українцям. Та як виявилося, з півсотні Leopard 1, які для України викупив німецький оборонний гігант Rheinmetall у бельгійської компанії, майже половина піде на запчастини. Все тому, що ці машини здебільшого вироблялись у 60-70-х роках і на сьогодні досить складно їх відновлювати. Тому лише 30 машин з 50 буде передано ЗСУ. Стан решти виявився таким, що дозволяє лише розібрати їх на окремі вузли та агрегати.

Небезпечний "брухт"

У травні 2023 року Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI) зафіксував, що уже на той момент старі Т-55 і Т-62 були потрібні росіянам саме як "штурмові гармати", і в цій ролі ці машини були ефективні.

Не так давно російські окупанти вперше за час повномасштабного вторгнення застосували проти ЗСУ танк-камікадзе, базою для якого став Т-54/Т-55. Корпус машини "нашпигували" 6 тоннами вибухівки. Такі дії ворога виявилися невдалими, наші бійці знищили цей танк-камікадзе за 100 метрів від своїх позицій. Судячи з усього, у цьому випадку росіяни не використовували систему дистанційного керування, а просто заблокували педаль газу цеглиною чи чимось іншим, щоб танк просто сунув вперед по прямій лінії. Але варто мати на увазі, що у росіян можуть бути системи дистанційного управління для танків радянської розробки, перша апробація яких відбулась ще в 1980-х років, і надалі їх можуть використати.

З декількох старих танків Росія збирає один, але їх все ще дуже багато: яку загрозу становить для ЗСУ "архаїчний мотлох"

У Росії закінчується нова техніка

"Дедалі більше використання старих радянських зразків – такий сценарій є для Росії неминучим фактом на тлі браку нової бронетехніки, а також досить обмежених реальних можливостей бронетанкових заводів не тільки випускати нові танки, але й відновлювати старі, – коментує цей факт Олег Катков. – При цьому навряд чи варто розглядати сценарій, коли модернізація Т-54/Т-55 буде проходити з широкою інтеграцією сучасних прицілів, лазерних далекомірів тощо, що значно посилює можливості техніки. Хоча відповідні проєкти у РФ були – наприклад, для Т-55АМ. Але технологічні строки цих програм, брак комплектуючих, які потрібні для виробництва та ремонту сучасних танків, вказують на те, що, найімовірніше, ці танки отримають лише додатковий захист у вигляді блоків "Контакт", приварених без урахування можливостей ходової частини та двигуна. Можна доволі довго дискутувати, що танк на полі бою залишається танком, що Т-54, вироблений десь у 50-х роках, все ще бойова машина... Але ця техніка все ж має великі технічні обмеження. У будь-якому разі йдеться про середній танк, розроблений ще під час Другої світової війни. Зокрема, перший прототип Т-54 був готовий та переданий на випробування у січні 1945 року, тобто перша машина пройшла заводські випробування ще у 1944 році. Однак їхня кількість, яку Росія може використати, надає можливість нашому ворогу завалити зону бойових дій подібними машинами, що, звісно, є проблемою", – констатував Олег Катков.

Відновлені танки використовують як артилерію

"Поява численних, хоча і застарілих, танків та артилерійських установок пов’язана з необхідністю для росіян наситити великою кількістю бронетехніки лінію своєї оборони на окупованих територіях. Стара та недосконала, але її велика кількість все одно гальмує просування Сил оборони України", – говорить військовий експерт Олександр Коваленко.

За його словами, на даний час найбільшу загрозу українські воїни відчувають від артилерії ворога. Відновлювати її простіше та швидше, аніж танки. Тому росіяни знімають з консервації радянські причіпні 152-мм гармати-гаубиці Д-20 та Д-30, а іноді трапляється вже й Д-1 (зразка 1943 року).

"Чому так? Тому що ЗСУ своїми діями значно зменшили її кількість (артилерії. – Ред.) у зоні ведення бойових дій, – продовжує Олександр Коваленко. – Зокрема, за травень–липень середній показник втрат ворога в артилерії становив 600 одиниць. А межа компенсації цих втрат у РФ – 200-300 одиниць за той-таки період. Саме тому ця стара техніка трапляється на фронті на кожній позиції. Що стосується танків, то там така сама ситуація. Строк виготовлення нового – три місяці, та й то у разі бездоганно налагодженого технологічного процесу. У Росії з цим великі проблеми. Той же Омський завод колись спеціалізувався на виробництві танків Т-80. Сьогодні це підприємство лише ремонтує та модернізує машини, які раніше зійшли з конвеєра. Уралвагонзавод випускав Т-72, Т-90 – наразі також акцент на відновлення. Тому вони й розконсервовують радянські запаси. Стосовно того, як таку техніку використовують у бою – вже давно як таких танкових дуелей немає. Застосовують їх переважно як артилерію. Виїхали, відстрілялися, влучили чи не влучили – друге питання, головне – створити ефект вогневого валу та хоча б налякати", – констатував Олександр Коваленко.