newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

Коваленко: реактивний "звір" Shahed-238 – які його переваги та недоліки. Огляд

4 хвилини
277,2 т.
реактивний шахед Shahed-238

В інформаційному просторі України останні кілька днів пульсують повідомлення про те, що українською ППО нібито було збито новий іранський реактивний дрон-камікадзе Shahed-238. І хоча офіційного підтвердження цього факту від осіб, уповноважених робити подібні заяви, не надходило, питання про те, що це за дрони і які нові загрози вони можуть нести, продовжують лунати. Що ж, постараємося на них відповісти.

Детально про новий "камікадзе" – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи "Інформаційний спротив".

Відмінності від попередників

Насамперед хочу відзначити, що дрон-камікадзе Shahed-238 є подальшим розвитком серії Shahed-131 і Shahed-136. Причому цей поступ прискорився у міру того, як засобом ураження зацікавилася Росія і привнесла в нього чимало технологічних змін. А тому зовсім не здивуюсь, якщо з'ясується, що новий етап еволюції "шахедів" став можливий виключно завдяки російській підтримці.

Презентацію Shahed-238 було проведено в листопаді 2023 року, і вже тоді вона привернула до себе увагу не лише наявністю реактивного двигуна, а й застосуванням кількох різновидів координаторів цілі – головок самонаведення (ГСН).

Виразно відрізнялися три модифікації Shahed-238:

– найпростіша версія без ГСН, з наведенням за заданими координатами;

– версія з електронно-оптичною ГСН;

– модифікація з радіолокаційною ГСН.

реактивний шахед 238

Тоді ж уперше іранський дрон-камікадзе було представлено у чорному кольорі, що натякало на спроби Тегерана зробити свої дрони менш помітними. Але навряд чи може йтися про використання заради цих цілей, наприклад, карбону. Через деякий час Росія також стала застосовувати по Україні Shahed-136 чорного кольору, але не змінивши матеріал планера, а просто перефарбувавши.

За ідеєю це мало підвищити ефективність застосування дронів уночі, але за результативністю знищення їх у повітряному просторі України будь-якої якісної зміни на користь російських окупантів такий колірний перформанс не привніс.

Що ж до реактивного двигуна, то тут складно відповісти на запитання, якою є його реальна потужність і які показники швидкості. Звичайно, вони можуть у 2-3 рази перевищувати показники Shahed-136 і бути в межах 500 км/год, але є декілька дуже важливих для розуміння моментів.

Будь-який літальний апарат, ракета і БПЛА мають параметри як максимальної швидкості, так і крейсерської. Наприклад, у Shahed-136 максимальна швидкість 180 км/год, але для економії палива в основному вони летять на крейсерській швидкості в межах 150 км/год, що дозволяє максимально економити паливо і пролітати максимальну відстань.

І ось тут найцікавіше. Так, швидкість у 500 км/год звучить дуже спокусливо, і до того ж вона буде створювати проблеми нашим мобільним групам перехоплення, про що поговоримо пізніше, але реактивний двигун споживає в рази більше палива, ніж чотирициліндровий бензиновий двотактний двигун Shahed-136. Тобто Shahed-238 не тільки в рази швидший за Shahed-136, але й у рази ненажерливіший, а отже його максимальна дальність польоту менша, ніж у попередника.

Вирішення проблеми таких виробів полягає у виборі оптимального балансу між крейсерською та максимальною швидкістю, а також за допомогою збільшення паливного бака за рахунок інших компонентів дрона. Але компонування дронів-камікадзе типу Shahed така, що з усіх елементів зменшувати на користь паливного бака можливо тільки бойову частину, що значно знижує потужність цього засобу ураження.

Крім того, реактивний двигун є більш теплоємним випромінювачем і набагато простіше фіксується і супроводжується засобами ППО. При використанні для його перехоплення ПЗРК імовірність ураження зростає в рази, ніж у випадку з класичним Shahed-136.

І, що не менш важливо, такий виріб має бути набагато-набагато дорожчий за Shahed-136.

Висновки

Отже, Shahed-238 – це реактивний дрон-камікадзе, з переваг якого можна назвати кілька варіацій систем наведення, а також велику швидкість, яка дозволить ефективніше обходити мобільні групи перехоплення. До речі, саме вони зараз і є основним елементом протидії дронам-камікадзе. Можливо, саме досвід застосування Shahed-136 в Україні та їхня вразливість перед мисливцями на пікапах із великокаліберними кулеметами і спонукали Іран створити швидший дрон.

Коваленко: реактивний "звір" Shahed-238 – які його переваги та недоліки. Огляд

І в результаті єдиною перевагою Shahed-136 є його швидкість, яка своєю чергою не врятує його від зенітної керованої ракети. При цьому недоліків набагато більше – від меншої дальності польоту до дорожнечі та меншої потужності БЧ.

Навіщо такий дрон міг знадобитися росіянам? Перше, що спадає на думку, – для прориву через мобільні групи перехоплення. Але якщо це так, то шкурка вичинки не варта. З іншого боку, такі дрони можуть вимотувати засоби ППО і змушувати їх використовувати для перехоплення ракети, роблячи гарматну компоненту менш ефективною.

А тому не виключено, що основною метою застосування цих дронів може стати саме виснаження засобів ППО, а всі інші завдання вже будуть другорядними.

Але знову-таки повторюся: офіційного підтвердження наявності й застосування Росією цих дронів станом на нинішній день немає.