Росія посилила терор: яких "сюрпризів" чекати українцям до 24 лютого

Напередодні річниці з початку повномасштабного вторгнення Росії, яке відбулося 24 лютого 2022 року, з'являється дедалі більше апокаліптичних сценаріїв розвитку подій – причому всі вони вкидаються в український інфопростір із Росії. Проте в тому, що країна-агресор намагатиметься приурочити до сакральної дати черговий воєнний злочин, сумнівів практично немає.

Докладніше про те, чого можна очікувати українцям до 24 лютого, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Ракетний терор

Одна з найголовніших загроз, яка сьогодні існує для мешканців усіх регіонів України, – це масовані ракетні обстріли. Причому вже видно, що проміжок між ними скоротився: останні були 16 і 18 лютого.

У ніч на 16 лютого, за даними головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, російські окупаційні війська випустили по Україні 36 ракет. Для пусків використовувалися літаки стратегічної авіації Ту-22М3 та Ту-95МС із району Курська та акваторії Каспійського моря, літаки тактичної авіації Су-35 із району тимчасово окупованого Мелітополя та носії крилатих ракет у акваторії Чорного моря.

16 ракет збили сили української ППО. "На жаль, частина крилатих ракет Х-22 досягла своєї мети, уразивши об'єкти критичної інфраструктури. Зараз на озброєнні немає вогневих засобів, здатних знищувати цей тип ракет", – зазначили в командуванні Повітряних сил.

Чергова повітряна тривога заскочила українців суботнього ранку 18 лютого. Цього дня армія Росії випустила по Україні чотири крилаті ракети "Калібр" із акваторії Чорного моря (дві було знищено силами та засобами протиповітряної оборони). Причому цього разу крилаті ракети пустили траєкторією над Південноукраїнською АЕС.

В "Енергоатомі" заявили, що загроза влучити в реактор з можливими наслідками – ядерною катастрофою – знову була високою. "Це черговий акт ядерного тероризму РФ, що загрожує безпеці всього світу", – наголосили фахівці.

Сакральні дати

Представник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат вважає, що ракетними обстрілами Росія намагається "дошкуляти Україні" напередодні сакральних для неї дат, а також виснажити засоби протиповітряної оборони.

"Вони постійно поспішають щось довести Путіну, або він сам хоче довести. Так, ми вже звикли, що до певних дат йде це (обстріли. – Ред.). Тут уже бачите – терміни починають тиснути. Вони хочуть до 23 лютого – це у них день захисника вітчизни, а наступний день – це річниця вторгнення в Україну, яку вони хочуть захопити. Ось, можливо, і скорочують терміни обстрілів, щоб найбільше дошкуляти Україні", – сказав він.

Ігнат також наголосив на загрозі масованих обстрілів найближчим часом. "Можна прогнозувати, що 23-24 число – це крайні дати, коли можливі масштабні обстріли від росіян", – сказав він. – Усе, що буде під рукою у ворога, буде застосовано, тому що він вже все перепробував. У нього лише один аргумент – залякувати Україну і світ якоюсь "зброєю апокаліпсису".

Про те, що російські війська можуть завдати нового удару з повітря 23-24 лютого, заявив і секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов. Однак, на його думку, це не вплине на перебіг війни та не завадить нам перемогти. Військові знають про плани Кремля та готуються, а мирним жителям важливо зберігати спокій.

"Ми до цього готові. Я думаю, що ми вже розуміємо, що таке атаки, після того, як "приймали" за день 115-120 ракет. Впораємося і з цим днем. Так, буде важко, треба готуватися, але потрібно зберігати максимальний спокій, розуміти, що ми все подолаємо", – сказав секретар РНБО. На його думку, вже цього літа українці побачать "геть іншу" ситуацію на фронті та загалом.

Від Києва за три дні до Донбасу за два роки

Водночас "великого наступу" окупаційної армії найближчого тижня очікувати не варто.

"Усі апокаліптичні сценарії щодо наступу з півночі – це інформаційно-психологічна операція росіян. І це важливо розуміти. Сьогодні в різних Telegram-каналах дедалі частіше з'являються повідомлення про майбутній "похід на Київ" тощо, але сил для цього у окупантів зараз точно немає. Вони не змогли вийти й на адмінкордони Донецької та Луганської областей, а таке завдання їм ставив Путін, то про що тут говорити?" – зазначив співрозмовник OBOZREVATEL в українській розвідці.

Командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв підтвердив, що на сьогоднішній день на території Білорусі немає достатніх сил для сухопутного наступу на Україну. У свою чергу, українські військовослужбовці значно зміцнили оборонні рубежі північних кордонів і останнім часом було збільшено кількість мінно-вибухових загороджень.

За даними Генерального штабу ЗСУ, зараз ворог зосередився на веденні наступів на Куп'янському, Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Шахтарському напрямках. І, на думку військово-політичного оглядача групи "Інформаційний опір" Олександра Коваленка, до 24 лютого зростатиме напруга по всій лінії фронту, але йдеться не про наступ, а саме про напругу: кількість обстрілів, імітацію наступальних і штурмових дій.

"Наступальні дії російські окупанти на сьогодні можуть повноцінно реалізовувати лише на донецькому плацдармі. Повноцінно – це теж умовно. Винятково на трьох локаціях – Бахмутський плацдарм, у напрямку Авдіївки та Вугледара. До речі, біля Вугледару основний свій потенціал вони вже втратили. У районі Авдіївки – 50 на 50. У районі Бахмута вони можуть сконцентрувати основний свій удар та нарощувати тиск", – каже Коваленко.

У битвах українські воїни виявили неймовірну мужність та героїзм і успішно відбивають атаки ворога, що вже вплинуло на прогнози окупантів. Ватажок так званої ПВК "Вагнер" Євген Пригожин уже заявив: аби "повністю захопити Донецьку та Луганську області", Росії знадобиться в найкращому разі півтора-два роки. Про ті ж "дві роки" сказав і російський "військор" Олександр Коц. Також він попередив росіян, що "швидкого просування армії РФ очікувати не варто". Ці заяви розтиражували багато пропагандистських ресурсів, а в коментарях почалося повне божевілля.

Проте росіянам не звикати до такого повороту: ми вже побачили, як вони "взяли" Київ за три дні. Тому зараз потрібно робити все для того, щоб допомогти українським захисникам, не панікувати, не розповсюджувати російські вкиди, а найголовніше – вірити в нашу армію.